Голови чотирьох населених пунктів – Великих Бірок, Микулинець, Гусятина та Байківців переконані, що адміністративно-територіальну реформу в області спеціально гальмують. Про це вони розповіли журналістам під час спільної прес-конференції 15 червня.
– Ми вже три рази обговорювали об’єднання із громадами, які хочуть до нас приєднатися, і робити це ще раз немає потреби, – каже Михайло Савчук, селищний голова Гусятина. – Громадські обговорення мають призначати адміністрації, а не обласна рада – це не їхня справа. Вони мали затвердити той план, який подала облдержадміністрація. Сільські голови мають зрозуміти, що коли до 15 липня не будуть сформовані громади, то вони втрачають у наступному році кошти, які мали б залишитьсь на місцях – 60% ПДФО, і субвенційні кошти на освіту та медицину.
Перший термін із затвердженням Перспективного плану в облраді вже протермінували. Коли завершать його обговорення на місцях невідомо, а потім ще потрібен час на його розгляд та затвердження у Мінрегіонбуді. Тож не виключено, що до 15 липня громади в Тернопільській області створені не будуть. Ситуація, як зазначали керівники громад, вигідна представникам обласної ради, бо тоді вони зможуть довше протриматися на своїх посадах. Проти об’єднання виступають і сільські голови, які розуміють, що залишаться після цього без роботи. Є ще категорія амбітних керівників, які, не маючи для цього достатньо підстав, хочуть створити об’єднання навколо свого населеного пункту.
– Деякі сільські голови зайняли позицію: «Ні собі, ні іншим», каже Роман Мацелюк, селищний голова Великих Бірок. – Зараз є понад 500 голів населених пунктів. А після реформи буде 37 старост. Скільки голів втратять роботу? Але яка відповідальність голови, якщо він знає, що восени вже не займатиме цю посаду? Треба, щоб правоохоронні органи роз’яснили, яка їх очікує відповідальність. Окрім того, людей лякають, що в селі закриють садочок, школу, клуб,якщо вони об’єднаються з іншими. Домішуються до цієї справи і політики, кажуть, що після реформа села зруйнуються. Тому дуже важливо визначити, хто відповідатиме за провал реформи. Якщо наша область не схвалить проект Перспективного плану, то вже наступного року, ми побачимо разючий контраст із сусідніми областями, які такий план затвердили.
В тому, що окремі села не хочуть приєднуватися до певних громад, як зазначили учасники прес-конференції, немає проблеми. Згідно із законодавством, через певний період вони будуть приєднані до якоїсь із громад в примусовому порядку відповідною постановою Кабміну. Але вони втратять кошти, які могли залишитись на місці від сплати 60% прибуткового податку та субвенції. Тому обласна рада може затвердити той Перспективний план, який вже розроблений. У цьому випадку область зможе отримати понад 100 мільйонів гривень із Фонду регіонального розвитку на розвиток нових громад. А вже в подальшому процесі адміністративної реформи можна буде відкоригувати питання стосовно окремих населених пунктів.
Ольга Трач
Фото автора
Читайте також: