Василь з Тернопільщини отримав важке поранення та втратив обидві кінцівки. Нині захисник відновлюється після поранення у Національному реабілітаційному центрі UNBROKEN та мріє зустріти перемогу зі своїми дітьми, міцно стоячи на двох протезах. 47-річний Василь Курилович із міста Борщів, що на Тернопільщині. До великої війни був лісником, пише Nv.ua. «Зраненька я вже був в лісі, слухав як він прокидається. Я люблю ліс і відчуваю його. Серед дубини можна зарядитися такою енергією, як ніде інде», — розповідає Василь про справу свого життя. Торік напочатку літа лісникові вручили повістку. Каже, що пішов, невагаючись. У війську Василь став кулеметником. Воював ускладі 14-ї штурмової бригади Червона калина Нацгвардії України. Брав участь уконтрнаступальних діях наЗапорізькому напрямку. Однак служити Василеві випало недовго. Вже напочатку жовтня він отримав важке поранення, внаслідок якого втратив обидві ноги. «І кричав, і молився, і навіть уруку жменю землі набрав, щоб додому мене привезли із землею, наякій явоював. Ятаке десь у кіно бачив. Апотім думаю: ні, ямушу жити— заради дітей. І тоді пожбурив туземлю назад». Василь з побратимами ніс варту на спостережному пункті. Прилетів ворожий снаряд. Уламки боєприпасу вбили одного воїна та поранили ще двох. Під час евакуації Василь трохи відстав від своєї групи й потрапив під удар дрона-камікадзе. Чоловікові одразу відірвало праву ногу та сильно пошматувало скалками інші кінцівки. Побратими наклали йому турнікети, пообіцяли, що повернуться і рушили далі. Василь залишився сам-один. «Я тримався заради своєї малечі. Подумав, а як вони будуть без мене. Тож пообіцяв і собі, і малим повернутися та стати кіборгом». До лікарні Василя доправили через вісім годин після поранення. Турнікети надто довго стискали тканини лівої ноги, тож ті вже почали відмирати. Медикам довелося ампутувати й цю кінцівку захисника. До Центру НЕЗЛАМНІ Василя доправили в середині листопада. Спершу хірурги сформували кукси та загоїли рани. Далі із захисником взялися працювати фізичні терапевти. Вчили тримати баланс та вертикалізуватися: пересідати з ліжка на крісло колісне та обслуговувати себе в побуті. «Василь виявився старанним пацієнтом. Він є впертим до життя. До всіх завдань, які я йому даю, він докладає надзусиль. А тому за місяць він вже повністю адаптувався до крісла колісного і міг самостійно закривати всі свої потреби», — ділиться успіхами пацієнта фізичний терапевт Всеволод Дребот. Ампутація у Василя подвійна і до того ж — дуже висока. Допомогти йому знову ходити може остеоінтеграція. Це сучасний метод протезування, за якого пацієнту під час операції вживлюють в кістку імплант, до якого згодом кріплять штучну кінцівку. Остеоінтеграція дає змогу відчувати поверхню під штучними ногами й краще ними керувати. У випадку Василя — це єдиний прийнятний варіант. Зараз Василь готується до майбутнього втручання. Він щодня тренується, зміцнює мʼязи тазового дна, спини та рук, аби згодом мати сили опанувати протези. «Я свою маленьку часточку і кров за волю і незалежність уже пролив. Але кажу, що буду ще воювати, хай тільки ноги від Термінатора візьму. Бо, щоб перемогти, ми маємо всі мобілізуватися. Ворог дуже сильний. То війна за життя і долучитися має кожен. Я дуже хочу побачити перемогу України стоячки і обійнявши своїх діток», — ділиться думками захисник.