Сказати, що симпатиком твоїм великим був, не можу: Ти міг слівцем міцним врубати, кулакам занадто волі дати І у парламенті на хуліганистого хлопчака був схожий - Прем'єр-міністра запросто на руки міг підняти А ще бекграунд твій: кордон, автівки, Нідерланди... Ну, не сприймалось це якось "гнилим" інтелігентом, Тож думалось, що хочеш використати ті свої таланти І у Верховній Раді скористатися моментом, Але коли біда прийшла на землю нашу, Й вона від згарищ та від крові побуріла, Ти серед перших взявся бити, як би сам сказав, оту "паРашу" І воював завзято, злісно, сміло Але коли наказ "Вперед!" був - першим кидавсь ти вперед, А не шукав причину, щоб попасти в лазарет В яремну ямку чи в артерію на шиї - безнадійна рана ця Над полем бою вознеслась твоя душа бійця, А нам, живим, зосталось сумувати і гадати: Якщо ти не Герой, то що ж належить героїзмом звати?