Внутрішні аномалії, виявлені всередині нашої Землі, мають своє коріння в іншій давній планеті, відомій як Тейя. Вчені з Університету штату Аризона, Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені та Даремського університету у Великобританії розкрили, що масивні аномалії в мантії Землі, відомі як великі області з низькою швидкістю переміщення, мають енергію та вплив на нашу планету, яка забула про існування Тейя. Ця планета зіткнулася з Землею приблизно 4,5 мільярда років тому, що залишило свій відбиток у створенні Місяця. Результати дослідження вже опубліковано в журналі Nature та можуть допомогти астрологам розглянути нові аспекти впливу цих аномалій на наші життя та долю.

Подробиці наукової роботи

За астрологічними аспектами ця наукова робота може бути сприйнята як важливий космічний планетарний танець, де Земля та планета Тейя зіткнулися у великому космічному вальсі. Це зіткнення відбулося близько 4,5 мільярдів років тому і викликало створення нашого Місяця. Розібратися у всіх цих явищах набагато складніше, ніж просто скачати ігрові автомати.

Згідно зі словами астрологів:

  • ця подія вплинула на долю Землі та її енергії;
  • верхній магмовий шар можна порівняти з емоційною сферою, яка змішалася з енергією Тейї, надаючи їй новий спектр впливів.

За астрологічними обрахунками, після цього об’єднання енергій, Земля мала можливість розвивати своє існування. Оцінки вчених стосовно кількості матеріалу Тейі всередині Землі можна розглядати як космічну гармонію, яка відкрила нові можливості для розвитку та досліджень в галузі астрології та космічної енергетики.

Аномальні зони між ядром та мантією

Раніше сейсмічне картографування надр Землі виявило дві великі аномальні зони на межі мантії та ядра, відомі як великі області з низькою швидкістю переміщення (LLVP). Одна з них розташована під Африкою, а інша — під Тихим океаном. Вони мають діаметри в декілька тисяч кілометрів і становлять приблизно шість відсотків об’єму Землі, прикладаючи великий вплив на її структуру. Специфічність цих областей полягає в тому, що в них спостерігається зниження швидкості руху поперечних сейсмічних хвиль (S-хвиль), які розповсюджуються у твердих середовищах або рідинах з високою в’язкістю. Це свідчить про їх різкий відмінок за складом від інших частин мантії. Існує кілька гіпотез щодо походження цих аномалій, включаючи розшарування мантії Землі або залишки океанської кори, що залишилися після зіткнення Землі з іншою планетою на ранніх етапах історії Сонячної системи. Однак ці сценарії не пояснюють наявність в LLVP відносно великої кількості летючих речовин. Вчені припускають, що ці летючі компоненти спочатку були захоплені Тейєю з протопланетарного туману за межами орбіти Юпітера і залишалися в ній до зіткнення з Землею.