“Янг Бойз” – “Динамо” – 0:1
“Герта” – “Зоря” – 2:0
Зате в другому таймі кияни згадали про свою звичку не лише пропускати по 4 м’ячі після перерви, як це було у матчі з “Зорею”, а й трохи додавати у грі. Їм вдалося пригасити атакуючий запал “молодих хлопців” і створювати нехай не регулярні й не стовідсоткові, та все ж загрози. На 70 хвилині Гонсалес на фланзі розібрався з оборонцем суперників наче з дитиною і точно відпасував на Буяльського, котрий витримав паузу в стилі свого екс-одноклубника Ярмоленка і невідпорно пробив у кут воріт. Решта тайму минула не без нервів на полі та біля телеекрана, декілька разів активно вступав у гру голкіпер киян Бущан, якому в цьому матчі захисники більше допомагали, ніж “підставляли”, та все ж мінімальну перевагу в матчі з суперником, який встиг за останні роки добряче насолити нашим грандам, вдалося втримати. І – змусити його ідентифікувати “Динамо” як команду, яка пам’ятає футбольні образи і здатна на них відповісти.
Якщо “Динамо” вже забезпечило собі єврокубкову весну, то для “Зорі” це завдання, можливо, буде актуальним до останньої хвилини останнього матчу. Свої наміри команда Ю.Вернидуба окреслила перемогами над значно більш рейтинговими “Атлетиком” і “Гертою” і тепер, хоч-не-хоч, доводиться підтверджувати заявлені амбіції. На “Олімпіаштадіоні” Берліна робити це було нелегко – господарі, яких зачепила за живе поразка у Львові, одразу ж дали зрозуміти, що відпускати гостей з миром не збираються. Хоча б з міркувань престижу. Їхній натиск приніс успіх на 16 хвилині – словацький легіонер “Герти” на знайоме прізвище Дуда віддав точну передачу на Зельке, якому не склало труднощів переграти нижчих оборонців “Зорі”. Височенного, як для форварда, (192 см) німця з ефіопським корінням гравці “Зорі”, напевно, запам’ятають надовго – усі три голи в їхні ворота у двох матчах провів саме він. Українці не виглядали приреченими, намагалися створити щось конструктивне спереду, але загалом, як відзначив після матчу Ю.Вернидуб, це була не найкраща гра його команди. Як в плані креативу, так і в дотриманні ігрової дисципліни. Легковажний поперечний пас Опанасенка всередині другого тайму став для гравців “Герти” чимось на кшталт кроля, який здуру заскочив просто в гурт голодних псів. Очевидно, далися взнаки і втома, і нестача все того ж серйозного європейського досвіду. Його ніби й важко “помацати”, але у вирішальні моменти він часто виявляється вагомим фактором. Все ж поки що турнірна доля “Зорі” – у її власних руках. Зробити її щасливішою має допомогти бажання, помножене на вміння. І підкріплене все тим же досвідом, який набувається по краплині.
Ігор Дуда