Проект «Цифрова колекція деревʼяної скульптури XVIII-XIX століття з фондів Національного заповідника «Замки Тернопілля» презентували у Збаразькому замку. Реалізували його за підтримки Українського культурного фонду.

Над проектом працювали не тільки науковці заповідника, а й Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Він передбачав створення віртуальної колекції дерев’яної сакральної скульптури ХVIII – ХІХ століття з фондів Національного заповідника «Замки Тернопілля», реставрацію п’яти скульптур із колекції, виготовлення ЗD-моделей окремих скульптур, видання каталогу.

– Одним з ключових завдань проекту стало створення віртуальної колекції сакральної дерев’яної скульптури XVIII-ХІХ століття з фондів Національного заповідника «Замки Тернопілля» у Збаразькому замку, – розповіли в університеті. – Завдяки використанню сучасних web-технологій та підходів віртуалізації об’єктів культурної спадщини 3D-моделі скульптур вже доступні широкому загалу онлайн. В процесі розробки віртуальної екскурсії залою сакральної дерев’яної скульптури використовувалося обладнання університету, а для її розміщення на web-ресурсі використаний університетський веб-сервер.

У видрукованому каталозі молодший науковий співробітника Національного заповідника «Замки Тернопілля» Сергій Богданов зазначає: «Колекція «Сакральної дерев’яної скульптури» нараховує понад 40 одиниць збереження. Це переважно дерев’яна станкова скульптура середини XVIII-XIX століття. Формування збірки було розпочато  наприкінці 80-их років ХХ століття. Завдяки експедиційній роботі наукових працівників було зібрано та врятовано від повного знищення десятки скульптур із напівзруйнованих церков та костелів Тернопільщини… Автори скульптур невідомі, але високий технічний рівень виконання ставить їх в ряд творів, які складають велику мистецьку цінність й були б окрасою будь-якого музею. Цінність колекції полягає в тому, що вся «Сакральна дерев’яна скульптура» зі збірки музею колись прикрашала церкви та костели Збаразького району. Збірка дає повну уяву про розвиток скульптури XVIII – XІX століття нашого регіону».

Ольга Трач