Один з кращих художників України, тернополянин Михайло Кузів представив До дня міста новий мистецький проект «Шепіт землі». До нього увійшли картини, створені за останніх п’ять років, але більшість полотен нові – написані цього року. Понад 60 картин, відібраних для проекту, прикрасили виставкову залу українського дому «Перемога».

– У своїй творчій діяльності я групую роботи на цикли, які в подальшому іменуються тієї чи іншою назвою, – розповів Михайло Кузів, заслужений діяч мистецтв України. – Цього разу я поєднав реалізм, фігуративний живопис, абстракцію. Це все об’єднав назвою «Шепіт землі». Це етюди створені у різних місцях нашого краю, які потім переосмислені, переписані з новою подачею, більш сучасною, яка вже не межується з колишнім артом, яка є цілком нова в нашому сучасному мистецтві. Тут є зразки історично-фігуративного живопису, архітектурні мотиви і натюрморти. Також розкриваю тему козацтва в нашому краї. Це все об’єднується філософською назвою «Шепіт землі».

Михайло Кузів сучасний, авангардовий художник, який має свою концепцією у мистецтві. Такі концептуальні роботи також представлені в експозиції. Але автор відбирав картини для різного глядача, щоб проект був цікавий різним людям.

– Глядач є різний: може сприймати роботи, може не сприймати, – зазначає Михайло Кузів. – Я ж дотримувався ідеї узагальнення, коли глядач з різними поглядами, міркуваннями, сприйняттям світу повинен знайти своє, але написане однією рукою, як від автора. Тому усі твори об’єднані стилем, трактовкою кольору, мазка, самою технікою, баченням. Переважно це все йде під променем світла, це моя концепція в реалізмі – використовувати якомога більше світлових моментів, де об’єм формує світло і тінь, а решта – другорядні деталі. Є роботи концептуальні, передові, у моїй трактовці, як авангардове мистецтво тобто постмодернізм. Ці твори об’єднують елементи абстракції, філософії, різні стилі. Концептуально вони виражають безкінечний рух матерії – всього що є на землі і в космосі і яке єдине ціле. У цій матерії подорожують усі мої герої, якщо вони присутні на картинах, якщо їх нема, то це емоції, гра кольору, вплив на глядача колористикою, передача настрою, емоцій за допомогою кольору.

Яскраві кольори, філософські сюжети, особливий погляд на архітектурні об’єкти, позитивна енергетика картин  – усе це приваблює і викликає бажання подовгу розглядати і роздумувати над зображенням. А ще можна спробувати розгадати, як усе це було намальовано. Хоча автор зазначає, що іноді і самому не віриться, що вийшло так вдало.

– Є моменти, які даються нам, – каже художник. – Деколи прийшов і зробив. А на наступний день дивишся і думаєш: «Як я міг це зробити? Як так вдалося?». І думаєш чіпати чи не чіпати, щоб не нашкодити тому першому сплеску. Тому важливо вчасно зупинитися у своїй творчості. Техніки, які використовую всі різні: є загальноприйняті, а є, які я розробив. Наприклад, прошкрябування – це стара італійська техніка, яку я повертаю у сучасні, модернові роботи. Колись так малювали графічні роботи: затоновували у чорний колір площину, потім покривали її білою фарбою і прошкрябували малюнок, або навпаки біла, а зверху чорна фарба. Я цю техніку використовую для легкості, повітряності у роботах. Вона дає і філософський зміст – розчиняє мого героя у просторі, він мандрує, він легкий, мобільний, з’являється у всіх місцях, він немає земного тяжіння – і ця техніка допомагає мені це відчуття створити. В концептуальних картинах вдався до експерименту, коли сама площина роботи задіяна у зображенні. Такою є робота «Великодні дзвони» із циклу «Шепіт землі» – це шматочок роботи вирізаний і туди трансформований дзвоник, це синтез ілюзорного зображення із предметом, який має повний об’єм, який є елементом гончарства. У «Давній легенді», навпаки, зображення накладене одне на одне, яке виступає за рамки формату – це додатковий синтез, який створює певну пластику, об’єм.

Детальніше ознайомитися із роботами Михайла Кузіва можна безпосередньо на виставці в українському домі «Перемога». Діятиме вона до середини вересня.

Ольга Трач

Фото автора