(березень 2014 р.)

Тебе не раз я, мабуть, в місті зустрічав

Проходив мимо і не помічав

Ти був як всі: не гірший і не кращий

Я і подумати не міг тоді нізащо,

Що у близьку і  вирішальну днину

Тебе й мене покличе Україна.

Ти на Майдан прийшов в туманному світанні,

А я залишився удома на дивані

Ти чад вдихав підпалених коліс,

Безсонням мучився, на барикаду ліз,

А я удома свіжі вісті слухав,

А потім обговорював на кухні
І ти не знав, куди дорога заведе:

У рідну хату чи під кулю з СВД

Вона дісталася тобі, закрились очі

Мене ж відтоді моя совість точить.

Ти лиш в життя вступав і мало що пізнав

І ще, напевно, ту, єдину, не обняв,

І квіти не приніс, у двері не постукав –

Вся Україна підняла тебе на руки

І понесла в заквітчаній труні…

І тяжко, й гірко на душі мені

Тому, непевно, що живу я замість тебе,

А ти на мене дивишся із неба,

Тож поки смерть не стулить мої віки,

Я – твій боржник. Віднині і навіки.

***

(листопад 2018 р.)

Я – твій боржник, але з лихої долі

Свій борг тобі я не віддам ніколи,

Я – з числа тих, хто в ту тяжку годину

Стояв і слухав “Плине кача по тисині”,

І думав: “Вороття назад не буде.

За що ж загинули найкращі люди?

Все! Вигнали мерзоту кримінальну!

Тепер, можливо, заживем нормально…”

Я з тих, хто вірив, що коли пролилась кров –

То зло й брехня не виринуть вже знов,

Я з числа тих, хто лиш роззявив рота,

Коли взялася знову правити мерзота

І все гребти під себе й знов дурити,

І вчити, як потрібно “чесно жити”,

І як брехню під вишиванкою ховати,

А ще – гербом і гімном підлість прикривати

То голова твоя за те безсило впала,

Щоби корупція і далі процвітала?

То ти за це поліг?! Аж трохи страшно стало,

А ще – легенька заздрість розібрала:

Ти ж йшов на смерть, бо в тебе була мрія,

І твою мужність живила надія,

Що Україна зовсім іншою постане

І “усміхнеться доля” справді  віщим стане…

Ти і загинув з цим – навіки молодий

А я торую й далі шлях земний

Побачу сльози на очах у матерів,

“За що?”, “За кого?” в їх запитанні німім,

Почую “Плине кача…” й думаю про те,

За що ж віддав життя ти молоде?

Ігор Дуда