Два з половиною місяці минуло відтоді, як у Туреччині зник тернополянин Олександр Дем’ян. Наразі жодних звісток від чоловіка рідні так і не отримали. Але екстрасенси запевняють дружину, що чоловік обов’язково повернеться, тільки відробить вкладені в нього рабовласником гроші.

У найближчу середу, одразу після Водохреща, Наталю Дем’ян чекають у посольстві Туреччини в Києві, щоб обговорити подальші спільні дії.

Нагадаємо: у листопаді минулого року ледве не всі місцеві та навіть деякі всеукраїнські газети активно включились у пошуки нашого земляка.

А все починалось так щасливо! 29 жовтня 2010-го 36-річний українець Олександр Дем’ян полетів відпочивати в Анталію (Туреччина) по путівці, наданій в якості призу Інтернет-магазином Neckermann. В останній раз він розмовляв з дружиною за день до від’їзду з Туреччини – 4 листопада 2010 року. 5 листопада його чекали вдома. Але Олександр зник, а телефонний оператор стандартно відповідав: «Ваш абонент знаходиться поза зоною досяжності».

Після звернення у Neckermann керівництво компанії запропонувало Наталі або рідному брату Сашка поїхати в Туреччину на пошуки. «Але ми були такі налякані тією Туреччиною, що відмовились», – зізнається Наталя Дем’ян.

Коментуючи події, Олександр Дикусаров, радник міністра закордонних справ України, наголосив, що пошуки як в нашій країні, так і за кордоном повністю знаходиться у компетенції Інтерполу і МВС. У посольстві Туреччини в Україні також стурбовані зникненням чоловіка. «Вони запевнили мене, що подібне сталося вперше, – плаче жінка, – але я зайшла в інтернет і побачила, що аналогічні випадки траплялись і раніше, от тільки не знаю, чим закінчувались. А ви не знаєте?» – звертається до мене з надією. Трохи помовчала і продовжила:

«У Міністерстві іноземних справ нас запевнили, що постійно тримають зв’язок з поліцією та жандармерією Туреччини, однак наразі втішних результатів немає».

У тернопільському представництві Інтерполу повідомили: турецькі колеги неодноразово телефонували нам для уточнення даних про зниклого.

«Точно відомо тільки те, що чоловік з Туреччини не виїжджав», – приречено зітхає жінка.

Періодично вона зв’язується і з посольством, і з МЗС, і з Інтерполом. І вже втомилась  чути однотипні відповіді, тож уже неодноразово зверталась до екстрасенсів. «Вони кажуть, що Сашко живий, але йому зараз дуже важко. Ніби він працює на якійсь фабриці чи заводі, звідки не втекти. А ще мені сказали, що в рабство його продав екскурсовод, а поліція все покриває, – плаче співрозмовниця. – Нещодавно мені наснився довжелезний високий паркан. Куди подивишся – не видно кінця. Уві сні я почула голос чоловіка, який казав, що не може вибратись, інакше багато чого він би мені розповів». Але я знаю, що Саша живий, і впевнена, що на Великдень він обов’язково буде вдома».

До речі, провісниці також обіцяють, що чоловік повернеться додому тільки-но відпрацює «вкладені» у нього рабовласниками гроші.

Олена Густенко, газета Номер один