Про землю навкруги лиш мова, але я мало що в тім розумію
Ніби й люблю її, вкраїнську, та от проблема – оброблять не вмію
Й мені не доведеться мати з неї дивіденди
І з продажу (оренди) вираховувать проценти
Розподіл праці є в суспільстві: я буду писати,
А той, хто тямить у землі – її орати й продавати
Але з сумного досвіду чомусь мені здається,
Що спогадом про 90-ті отой продаж обернеться
Тоді пригадуєте, які пісні осяйні
Приватизації співали солов’ї?
Як заживемо славно ми! На заздрість всій Європі!
А опинились в результаті в ду…ср…ж-пі
Бо осідлали все тоді нахабні пики,
В яких в резерві й кулаки були великі
Ви думаєте, зараз щось інакше буде?
Закон суворий всю мерзоту цю замкне до буди?
А на полях заколосяться врожаї,
В кишеню гроші потечуть за продані паї?
Тоді у вас чи пам’яті нема,
Чи, вибачайте, розуму – катма.

Ігор Дуда