Соціальна кампанія «Пліч-о-пліч» розповідає історію тернопільчанки Уляни, яка під час війни активно допомагає переселенцям і зробила для них спеціальні майстер-класи, які стали своєрідною психологічною терапією та допомагають краще переносити тяготи воєнного часу.

«Коли починається майстер-клас, люди тільки й говорять, що про війну, про те, які жахи вони пережили. Проте із часом абсолютно всім вдається переключитися. І вже наприкінці уроку вони говорять про виріб, який вийшов із глини, про декорацію, текстуру, форму».

Уляна – засновниця двох артмайстерень у Львові та Тернополі. До початку повномасштабного вторгнення вона гончарювала: разом із командою створювала керамічні вироби та проводили навчання – майстер-класи для дорослих і дітей. І хоч Тернопіль і Львів не стали епіцентром воєнних дій, справа таки постраждала.

«На початку війни були змушені закрити свою майстерню у Львові. Через великі витрати на оренду не змогли більше утримувати ані приміщення, ані команду. У Тернополі майстерня працює у звичному режимі», – розповідає Уляна.

Дівчина зізнається, що не могла лишитись осторонь і вирішила допомагати тим, хто потребує підтримки. Тому одним із напрямів діяльності майстерні стали майстер-класи для переселенців.

«Ми проводимо благодійні майстер-класи для переселенців. Останній раз проводили ручну ліпку та гончарство для шістдесяти осіб. Нас знаходять волонтери. Вони збирають групи людей, ми домовляємося про час і дату проведення майстер-класу та чекаємо на наших людей із найбільш постраждалих регіонів України», – розповідає дівчина.

Уляна каже, що уроки гончарства – це не про розвагу. Це своєрідна терапія, психологічна допомога, яка допомагає відключитися від усіх думок і сконцентруватися на роботі. Гнучкість, піддатливість, пластичність матеріалу дозволяє не тільки відобразити у своєму виробі будь-які почуття, зокрема страх, агресію, образу, а й змінювати їх у процесі взаємодії.

«Ми надаємо допомогу внутрішньо переміщеним особам із Харкова, Маріуполя, Миколаєва. Українцям, які постраждали під час війни, доводиться переживати пекло. Для психіки людей це дуже сильне випробування. Вірю, що такі заняття хоча б частково, але допомагають переселенцям дати раду своїм почуттям».

«Коли починається майстер-клас, люди тільки й говорять, що про війну, про те, які жахи вони пережили. Проте із часом абсолютно всім вдається переключитися. І вже наприкінці уроку вони говорять про виріб, який вийшов із глини, про декорацію, текстуру, форму. Я радію від цього». 

Наразі в майстерні є проблема з глиною, бо її привозили зі Слов’янська, де нині тривають бойові дії. І продовжувати це робити неможливо. Тому, поки ще є залишки слов’янської глини у Львові, купують там. Але дівчина вірить, що із часом це питання вдасться вирішити. Як і вдасться вибороти перемогу.

«За ці місяці війни українці вразили мене своєю солідарністю та єдністю. Така кількість людей зрозуміла, наскільки це важливо – об’єднуватись і допомагати одне одному. Це і допоможе вистояти та перемогти! Мрію про перемогу і щоб увесь цей жах закінчився». Соціальний проєкт «Пліч-о-пліч» розповідає історії про надзвичайних українців. Слідкувати за історіями героїв можна в Instagram таFacebook.