Восьмого квітня – Вербна, або Квітна неділя. Цього дня у церквах урочисто освячують вербові галузки. Українці вважають, що вони чудодійні і протягом року оберігають від стихійного лиха і хвороб.

Освячують вербу на згадку про біблійний в’їзд на віслюку Ісуса Христа до Єрусалиму. Тоді, на знак шани, перед Ісусом встеляли дорогу пальмовим гіллям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили на вербу. У Тернополі вербові галузки вже можна купити, повідомляє TV-4.

Аби вийшли чудові букетики, потрібно багато зусиль і часу, каже пані Люба, яка торгує вербою на центральному ринку Тернополя. Жінка із села Папірня Теребовлянського району, там вербу і збирає.

Один букет пані Люба робить у середньому півгодини. А продає по 3, 10 гривень, залежно від кількості прикрас.

– Сюди входить льон, полин, пижмо, кровавник, оберіг і декоративні будяки, – розповіла пані Люба.

Свячену вербу українці шанують давно. Колись господарі, повертаючись із церкви зі свяченою лозою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі чи в полі кілька гілок “щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток”. Решта ж освяченого вербового гілля увесь рік зберігалась на покуті хати біля образів.

– Вона зберігається довго, лозою б’ють, як приходять з церкви. Як кажуть – лоза б’є, не заб’є, за тиждень – Великдень. Добре з’їсти “котик”, кажуть, що потім горло не болить, – розповіла жінка.

Здавна вербі надавали багато магічних властивостей. Наприклад, щоб худоба була здорова, виганяли її вперше після зими на пасовисько (на Юрія), злегка торкаючись гілкою верби, кивали вербою в бік хмар, що відвести грім та град, кидали Вербу в пожежу, щоб зменшити вогонь, кидали в кашу вербові котики, потім їли, щоб отримати силу весняної енергії на цілий рік.