Світ

Запізнілі докори сумління

Екс-президента США Вільяма Джефферсона (або просто Білла) Клінтона останнім часом турбують докори сумління. Не через спогади про скандал з плямами на сукні Моніки Левінскі, які свого часу роздивлялася вся Америка – про це велелюбний Bill, можливо, згадує нині з ноткою приємної ностальгії. Причина інша: колишній очільник США відчуває жаль через свою роль у ядерному роззброєнні України в 90-х роках. На його думку, якби цього не сталося, Росія могла б і не вчинити вторгнення. “Я відчуваю свою причетність, тому що  змусив Україну погодитися на відмову від ядерної зброї. “, – сказав він. За словами Клінтона, він знав, що Владімір Путін, на відміну від Бориса Єльцина, не підтримав би аналог Будапештського меморандуму, який передбачав “безпекові запевнення” для Києва в обмін на відмову від ядерної зброї. “Путін, скориставшись нагодою, порушив угоду і захопив Крим. І я через це почуваюсь жахливо, тому що Україна є дуже важливою країною”, – підкреслив він.  Звісно, визнання своєї мимовільної провини свідчить на користь Клінтона, але чи не краще було майже 30 років тому зробити так, щоб нині не почуватися жахливо?

Агресивні амбіції

“Росія залишиться загрозою для Північноатлантичного Альянсу, навіть якщо її війська зазнають поразки в Україні. Хай яким буде результат війни, росіяни, швидше за все, й надалі матимуть агресивні амбіції” –  таку думку висловив голова Військового комітету НАТО нідерландський адмірал Роб Бауер. Він також додав, що хоча російські війська, техніка й боєприпаси виснажені війною, країни НАТО очікують, що Москва намагатиметься відновити та навіть посилити свій військовий потенціал. Зокрема, збільшити до осені арсенал крилатих ракет. Судячи з цього, у керівництва блоку є чітке розуміння ступеню небезпеки, яку несе Європі Москва, яка вкрай  знахабніла чи просто “подвинулась рассудком”. Це, в свою чергу, викликає трохи прикрий подив через те, що конче необхідна нам військова допомога нерідко надається Заходом “аптекарськими дозами” і з неприпустимим у нинішній ситуації зволіканням…

Помічний алкоголь

“Веселие Руси есть пити”, – ці слова, що приписують князю Володимиру, на просторах “единой и неделимой” нині, як повідомляється, справджуються сповна. За інформацією МОЗ Росії, кількість залежних від алкоголю сільських жителів лише за рік зросла на 7%. На такий же відсоток побільшало число схильних до потужного зловживання спиртним “русских барышень”. Зросла, відповідно, і  загальна смертність від алкоголізму. Попутно збільшилася статистика таких приємних супутніх явищ, як психічні відхилення на тлі пияцтва і злочинність на тому ж благотворному ґрунті. Втім, властивість багатьох своих “сограждан” ловити хвостатих чортиків і розмахувати надбитою пляшкою зовсім не заважає російському міноборони мобілізовувати такий контингент у “стройные ряды” своєї армії. Можливо, це той фактор, який міг би  певним чином допомогти нам у боротьбі з московитами – якщо, звичайно, не зважати, що Україна теж добряче відчуває на собі його вплив…

Україна

Свідома політика

Якщо не дуже намагатися читати “між рядками”, то нерідко може скластися думка, що гинуть на війні здебільшого російські вояки, горять переважно їхні танки та РЛС, падають каменем на землю їхні гвинтокрили. Між тим, зі скорботних майже щоденних сповіщень на місцевих сайтах видно, що втрат зазнають і ЗСУ. Як в цій складній ситуації знайти  золоту середину, яка дала б змогу, з одного боку, запобігти деморалізації суспільства, а з іншого – не занурити його в солодку і необґрунтовану нірвану очікування повної та  близької (зовсім близенької!) перемоги? Міністр оборони України Олексій Резніков висловився на цю делікатно-болючу тему: “Під час війни дуже важливо тримати баланс. Постійні погані новини руйнують мораль та внутрішню стійкість людей, а це означає, що руйнується стійкість оборони… Тому наші ЗМІ намагаються переважно давати позитивні новини: скільки орків ми знищили, скільки їхньої техніки і так далі. Ми не демонструємо і не кажемо, скільки і які в нас втрати. Це свідома політика, це рішення, прийняте  на рівні Генштабу, Ставки Верховного Головнокомандувача, парламенту та уряду”. 

Головна причина

На думку політолога Валентина Гладких, однією з найголовніших причин нинішніх проблем України є те, що її політичний клас був  надто тісно пов’язаний з російським політичним класом. Через це розвідувальні служби Росії почувалися в нас дуже вільно, практично як удома. Нині, за словами політолога, відбувається самоочищення СБУ водночас із набуттям нею досвіду протистояння загрозам з боку Росії,  якого просто не можуть мати їхні аналоги в інших країнах. Цих загроз, як зазначив, В.Гладких, немало: зокрема, відомо про підготовку замахів на начальника Головного  управління розвідки Кирила Буданова і Міністра оборони Олексія Резнікова. Вони разом з Президентом України і нині є пріоритетними цілями для ворожих атак. Торкаючись теми  можливого обміну заарештованого директора “Мотор Січ” В’ячеслава Богуслаєва, В.Гладких сказав, що це цілком природна річ: обміняти непотрібне нам лайно (звісно, після того як з нього буде витягнута вся можлива інформація) на наших героїв. Це ж саме стосується і агентів ФСБ в рясах. “У московських попів – зазначив він, –  нема того політичного даху, який вони мали раніше”.

Тернопілля

Тріумфальне шоу для… перемоги?

Спершу – трохи занудливих цифр: за  березень на Тернопільщині поліцейські склали 239 адмінпротоколів за керування транспортними засобами у нетверезому стані. За той же час трапилося 192 ДТП, в яких 7 людей загинули та 41  отримали травми. Так може ненароком виникнути думка, що цілком можна обійтися і без рашистських ракетних обстрілів – цю, з дозволу сказати, прогалину старанно намагаються компенсувати нахабні й безвідповідальні “шоферюги”. Якось вже “заглохло” питання передачі вилучених у нетверезих водіїв автівок на потреби фронту. Або ті потреби вже повністю забезпечені (такого контингенту вистачає по всій країні), або влада вирішила підходити до цього “більш виважено”. Далі для контрасту – трохи лірики. У “файному” місті виступив епатажний музичний гурт з якоюсь “антивірусною” назвою. Виступив не просто так, а як скромно заявив один з організаторів чарівного дійства, “працював на Перемогу”. Праця, судячи з розгулу атавістичних інстинктів у залі, була плідною: майже оголених артистів (на них були лише яскраво-рожеві хустки, стрінги та панчохи) підкидали вгору; вони відтискалися від підлоги, стрибали…. Оцінка тріумфального шоу – в відгуках у соцмережах (стиль збережено): “Одні гинуть захищаючи нашу землю, а інші з розуму сходять. Вручити їм повістки!“, “Це є позор… а потім говорять чому біда на Україні…Немає слів… на що дивиться мер?…”, Таке блюзнірство в такий страшний час… Куди ми котимось??? Це повна деградація”, “Дивно, що воєнкомат з повістками не був!!! По селах як собаки гоняться за чоловіками, а тут на тобі на тарелі готові ще й в формі підходящій… просто немає слів… ганьба!!!”. І так далі в такому ж дусі…