Світ

Вирок для десятого президента

Поки нова владна команда, проминувши весну, ось уже другу осінь лише обіцяє, що збирається саджати, деінде цей процес іде без затримок. Один з оплотів демократії в Азії – Південна Корея – віддавна має звичку запроторювати за грати своїх колишніх правителів. І зовсім не на сміховинні терміни. Десятий президент країни Лі Мьон Бак отримав 17 років тюремного терміну за звинуваченням у хабарництві в особливо великих розмірах. Він став уже четвертим колишнім південнокорейським лідером, засудженим за кримінальні злочини. Лі Мьон Бак перебував біля керма держави з 2008 до 2013 р. Звинувачення довело, що Лі був de facto власником компанії його брата і використовував свої президентські повноваження в інтересах компанії і себе самого, включаючи отримання хабарів від Samsung Electronics Co. Суд не вдовольнився фактично довічним терміном 78-річному Лі й постановив, що він ще й повинен виплатити $15,7 млн штрафу.

Вибори у США і помилки української влади

Вибори у США зі зрозумілих причин українців цікавлять більше, ніж, приміром, вибори президента Уганди. Незалежно від того, хто буде проголошений черговим US President, ми очікуємо на збереження санкцій проти Росії та продовження військової підтримки з боку нашого стратегічного партнера. Однак пост посла цього партнера в Україні залишається вакантним уже майже півтора року, що є досить дивним для країн з таким рівнем взаємовідносин. До такого становища долучилася і команда екс-Президента Петра Порошенка, яка під час минулих виборів висловлювала відверті симпатії кандидатці від Демократичної партії Гіларі Клінтон, і адміністрація Володимира Зеленського, надто відверті телефонні розмови якого з американським колегою Трампом з проводу не зовсім прозорих справ сина Джо Байдена стали надбанням широкої громадськості. Все ж, в ході ж нинішніх передвиборчих перегонів у США українська влада, врахувавши негативний досвід, намагалася уникати публічної демонстрації підтримки когось із кандидатів, що свідчить про деяку здатність вчитися на помилках…

Протести з інтимного приводу

Нині люди в різних країнах нерідко збираються на протестні мітинги через карантинні обмеження. Втім, це не означає, що не може бути масових зібрань з більш, сказати б, інтимного приводу. Десятки тисяч жінок та чоловіків вийшли на вулиці Варшави, щоб висловити протест проти планів польського уряду посилити заборону абортів. Конституційний суд Польщі ухвалив рішення про те, що переривання вагітності через патологію плоду не відповідає конституції країни. Це одразу ж викликало обурення багатьох kobiet, що вилилося у масові протести. Учасниці демонстрацій несли плакати з написами “Досить!”, “Моє тіло, моє рішення”. Акції протесту відбулися також у Кракові, Вроцлаві та інших містах Польщі. Під час них декілька протестантів було затримано поліцією. Організаторам протестів загрожує відповідальність за порушення карантинних обмежень, оскільки через пандемію COVID-19 у Польщі зараз заборонені зібрання за участю більш як п’яти осіб.

Україна

Вийде як завжди?

Може скластися враження, що найбільший негатив українців останнім часом спрямований не на планетарний COVID-19, а на рідний Конституційний суд, який скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Зрозуміло, що таке рішення для переважної більшості українців, котрі живуть від зарплати до зарплати або позичають, щоб повернути позичене, стало чимось на кшталт червоної шматини для бика. Отож не дивно, що голова згаданого судового органу Олександр Тупицький став однією з найодіозніших фігур країни. Настільки, що ДБР порушило проти нього кримінальну справу за фактом державної зради. Причиною стала купівля Його Честю земельної ділянки в анексованому Криму і її оформлення відповідно до російського законодавства, чим Тупицький фактично визнав юрисдикцію російського органу над Кримом. ДБР також вирішило не обмежуватися цим звинуваченням і веде провадження, в якому Олександр Тупицький перевіряється щодо скоєння злочинів у складі злочинної організації. Звучить доволі грізно, але чи не вийде… як завжди?

Є злочин, загиблі, потерпілі. Чи буде засуджений?

Відео того, що сталося в самому центрі столиці, здатне було викликати стан, близький до шокового. І згадати схожий випадок, що стався в жовтні (нещасливий місяць?) 2017 р. у Харкові. Водій авто Land Rover наїхав на обмежувальні конуси на перехресті Алеї Героїв Небесної сотні та Хрещатика, потім виїхав на великій швидкості на Майдан Незалежності й врізався у натовп людей. Відтак виїхав на проїжджу частину, де протаранив щонайменше 4 авто, і зупинився. Внаслідок цього двоє людей загинули на місці події, а ще декілька дістали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості. Найперша думка, яка могла виникнути: водій або п’яний як ніч, або “обдовбаний”. Та, як з’ясувалося, винуватець ДТП, 66-річний колишній голова колегії Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України Юрій Назаренко був тверезий. Причиною ж трагедії стало те, що він раптово втратив свідомість за кермом. Як з’ясували ЗМІ, Назаренко нещодавно переніс операцію на серці (стентування). Чи не трапиться юридичний казус: є злочин, загиблі, потерпілі, але… може не бути засудженого за це?

Тернопілля

Новини, сповнені оптимізму

Які ж гарні кольори в тернопільської осені! Є в ній щось загадково-чарівне навіть похмурого туманного ранку. А які життєрадісні, сповнені невичерпного оптимізму новини чекають на читачів, котрі, щойно протерши очі, ризикнуть зайти на перший-ліпший сайт! Можна ненароком і апетит втратити. Надовго. “Встромив ножа в живіт і втік: у Тернополі невідомий поранив 34-річного чоловіка”. “Жінку знайшли мертвою в криниці на території власного домогосподарства”. “Молодший з братів, тримаючи в руках ніж, яким чистив картоплю, спричинив проникаюче поранення у живіт старшому”. “Зловмисник під час конфлікту замахнувся і жбурнув дерев’яною дошкою у голову сусідці”. На цьому тлі повідомлення про трьох бовдурів, які облили зеленкою свого товариша (“Happy birthday!”) і стіни входу до під’їзду, а також про посадовця, котрий вимагав $400 за безперешкодну реєстрацію права власності, сприймаються вже як легке релаксуюче чтиво. Ну, сходить потроху світ з глузду, що тут вдієш…