Розумію, що висловлюю думку, яка йтиме врозріз із офіційними настроями національного свідомого (дуже) і патріотичного (теж дуже) Тернопілля.

Усвідомлюю, що можу наразитися, як мінімум,  на нерозуміння і осуд отого самого національно свідомого і патріотичного, і навіть на звинувачення у  приналежності до одіозної “п’ятої колони”.

Але не можу змовчати, тому що гнітить і просто душить атмосфера лицемірної “показушності”, з якою відреагували на події навколо так званої “формули Штайнмаєра” представники ряду партій і громадських організацій а також (ну, звичайно – куди ж без неї) знову ж таки свідома і патріотична обласна рада.

Одразу ж зазначу: як на мене, чи з “формулою Штайнмаєра”, чи без неї – миру на Донбасі і в найближчому, і у віддаленому майбутньому не буде. Якщо нова влада таки проголосила курс на Європу і НАТО, то це буде постійним подразником для Росії, й вона робитиме все для того, щоб перешкодити цьому. Та й не допустить вона остаточного врегулювання на сході України, знаючи, що після цього неминуче постане питання повернення Криму…

Але ж – є привід погаласувати, “засвітитися” у телеефірі, висловити свою “чітку громадянську позицію”, набрати додаткові бали в очах громадськості – дарма що далеко не кожен здатен з першого разу правильно вимовити прізвище президента ФРН. Ось і активісти, депутати облради “рішуче заперечили”, а останні ще й прийняли звернення до президента Зеленського…. Рішуче заперечувати і рішуче вимагати можна без особливого ризику – Києву нині явно не до Тернопілля (ніяк досі не призначить голову ОДА), а Москва ще далі.

Шановні, а де ж ви, такі сміливі й свідомі, всі запропащуєтеся, коли представники славних 90-х відкрито збираються перед міськрадою, щоб “порєшать” свої питання, які навряд чи узгоджуються з інтересами громади? Де ваш могутній голос, коли прокручують якісь темні справи з земельними ділянками і зводять новобудови так, що скоро в твоє ліжко зазиратиме хтось із сусіднього будинку? Де ваші “рішучі заперечення”, коли на славному Тернопіллі й далі, попри всі вибори та політичні пертурбації, розкошує каста “недоторканних”, а корупція і кумівство продовжують квітнути яскраво-пишним буйноквіттям навіть у цю пору тихої зеленувато-жовтавої осені? Показовий штрих: зустрічав радісний натовп навесні П.Порошенка з його доброю, батьківською усмішкою, робив з ним “селфі”, аплодував, а невдовзі, на виборах… скрутив йому велику дулю (з якою цілком згоден – з тією лише різницею, що серед натовпу радісних тернополян мене не було. І “селфі” з гарантом я не поривався робити).

Набридло все це, чорт забирай. Оті споконвічні галичанські фальш і лицемірство вкупі з непомірним гонором.  Набридло! Треба, мабуть, випити щось заспокійливе – ну, хоча б валеріани. Вона, кажуть, допомагає в багатьох випадках…

Ігор Дуда