Депутат обласної ради Володимир Болєщук:  “Замість прокремлівського офіціозу 9 травня нас має об’єднати молитва пам’яті за жертвами гітлерівського і сталінського тоталітаризму”

Сьогодні чергове 9 травня. І офіційний Київ, озираючись на путінський Кремль, вбирається у “георгієвскі лєнточки” та наповнюється духом радянської ностальгії. Ветеранів Другої світової залишається в живих все менше, а радянської пропаганди на телебаченні та на бігбордах — все більше…

9 травня для сьогоднішньої офіційної влади — велике свято. Воно відзначається з більшою “помпою” і розмахом,  аніж День незалежності України. Провладна команда, яка продовжує радянську традицію винищення та гноблення всього українського дуже шанує “Дєнь побєди” і вважає його головним святом року. Це і не дивно — для сьогоднішніх можновладців радянська ідентичність є природньою, а українська — чужою.

Для більшості сьогоднішніх українців очевидно, що 9 травня 1945 року — це лише дата, коли один з диктаторів і мучителів України Йосиф Сталін остаточно здолав іншого кривавого тирана Адольфа Гітлера. Жахи фашистської навали у 1945 році змінилися сваволею НКВС, масовим вивозом жителів Західної України до Сибіру, голодом та колективізацією, нищенням Української греко-католицької церкви, репресіями, депортаціями, розстрілами…

Як має поводити себе 9 травня український патріот?

На мою думку, природньою та нормальною реакцією для справжнього українського патріота є — не брати участі у офіційних заходах. У цей день мабуть більш правильним є провідати тих небагатьох учасників бойових дій, які під різними прапорами боролись за мир на українській землі. У цей день ми маємо обов’язок пригадати полеглих і по-християнськи помолитися за їхні душі. У ці травневі дні в пам’ять про загиблих має лунати тиха молитва, а не гучна російська пропагандистська пісня.

На жаль, дехто з наших земляків піддається на провокації антиукраїнських сил, які завжди стаються напередодні 9 травня. У цей день кремлівським верховодам та їхнім українським прислужникам вкрай потрібно показати “звіряче обличчя бандерівця”. Для цього вони організовують масові акції до яких закликають молодь і під час них влаштовують провокації з бійками, ламанням прапорів і.т.д. Насправді вони влаштовують не акції пам’яті, а шабаш на крові і кістках, масову наругу над пам’яттю мільйонів.

Найгіршим проявом цієї цинічної політики стали події 9 травня минулого року у Львові. Події, які були розіграні начебто режисерами “Мосфільму”… На жаль, добровільними виконавцями головних ролей стали українці. На жаль, тоді до порядку денного українців повернулися речі і символи, які роз’єднують, а не об’єднують націю.

У переддень 9 травня я разом з побратимами і однодумцями звертаюсь до всіх українських патріотів. Не дозвольте втягнути себе в антиукраїнські провокації. Не будьте гарматним м’ясом Кремля. Нехай сьогоднішня верховна влада з комуністами водить свої пекельні хороводи з червоними шматами скільки їй влізе… Жодного нормального українця вона цим у своїй правоті не переконає.

Нашу зваженість і мудрість протиставимо цинічним провокаціям політиканів. Доведемо собі і світові, що ми — мудрий європейський народ!

Володимир Болєщук, активіст “Зарваницької громадської ініціативи»