Нещодавно порпаючись в Інтернеті, натрапила на оголошення конкурсу професійної журналістики «Честь професії». Багатообіцяючий вступ і розповідь про те, що матимемо альтернативу мало не Пулітцерівській премії, але тільки українського масштабу. Цитую: «У українських журналістів, нарешті, буде власний професійний конкурс, побудований на тих же принципах, що і кращі професійні журналістські конкурси в світі — такі, як Пулітцеровська премія.
Організатори конкурсу професійної журналістики «Честь Професії» – Українська Асоціація Видавців Періодичної Преси (УАВПП) та Незалежна Асоціація Телерадіомовців (НАМ) за підтримки проекту У-медіа». Начебто все гарно і красиво, робоча група, яка розробляла ідеологію конкурсу, доволі поважна (Володимир Мостовой, шеф-редактор, Газета «Дзеркало Тижня», Андрій Куліков, ведучий програми «Свобода слова», ICTV, Наталія Лігачова, шеф-редактор, Телекритика, Олексій Мустафін, головний редактор, Телеканал СТБ, Валерій Іванов, президент, Академія Української Преси, професор, Діана Дуцик, головний редактор журналу «Главред», Олег Хомінок, Радник з питань ЗМІ, У-медіа, Олексій Погорелов, генеральний директор, УАВПП, Катерина Мясникова, виконавчий директор, НАМ).
Два місяці знадобилося цій групі, аби розробити Положення про конкурс професійної журналістики «Честь Професії». І що маємо? Заходжу на сайт, знаходжу посилання, відкриваю текстовий документ і прошу дуже:
«ПОЛОЖЕНИЕ
о проведении конкурса профессиональной журналистики
«ЧЕСТЬ ПРОФЕССИИ»
1. Общие положення (http://www.konkurssmi.org/about.htm)…
… і бла-бла-бла, як сказали б молоді люди. Це ж треба стільки часу голову морочити над російським текстом для українських журналістів? А не простіше було б написати одразу два варіанти — українською та російською мовами, якщо вже шановні члени робочої групи такі толерантні до нацменшин, хоча де текст кримсько-татарською, де румунською, польською? Якби це був конкурс масштабу країн СНД, то я розумію, що країни-вихідці із совітів мали би послуговуватися якось більш-менш поширеною на цих територіях мовою.
Здавалося б, чому текст якогось там положення викликає таку реакцію, було б гірше, якби визначалася мова поданих на конкурс журналістських робіт. Однак усе велике починається з малого. Це Україна. Українські мас-медіа. Власне український конкурс для журналістів, положення якого чомусь виписані чужинською мовою.
Знаю російську. Вмію нею читати і спілкуватися. Однак, погодьтеся, одне лише положення — елементарна неповага до мас-медійників України. Якщо уже журналістів вважають малоросами, то що говорити про народ?