Дмитро Підручний розповів, як його слова про росіян неправильно зрозуміли, як йогопідтримував Лапшин і чому сезон можна записати в плюс.

– Ви мене, напевно, про п’яних російських будете питати? – Сказав Дмитро відразу після моїх поздоровлень. – Мої слова там повністю перекрутили. Я б хотів все пояснити, щоб не було непорозумінь.

– Будь ласка. Що ви мали на увазі насправді?

– Мене запитали, як атмосфера в Контіолахті, на що я відповів, що багато російських і п’яних. Я мав на увазі взагалі п’яних людей, незалежно від національності, і сказав це жартома, а журналісти потім винесли в заголовки. Чомусь росіяни вирішили, що, мовляв, мені заважають російські вболівальники. Я не хотів нікого образити, тим більше у мене є родичі в Росії, і мені сьогодні вранці було перед ними незручно.

– З російськими вболівальниками сьогодні після цього у вас не було проблем?

– Проблем не було. Буває, що вболівальники пристають до нас в готелі, але з цим стикаються абсолютно всі спортсмени. Я нічого не маю проти росіян уболівальників і ні в якому разі не хотів образити російський народ. До російських уболівальникам і біатлоністів у мене немає ніяких претензій. З російськими біатлоністами у нас хороші дружні відносини, як і з іншими командами. Ми спілкуємося тільки про спорт, а ніякі інші теми, особливо політичні, не зачіпаємо.

– Але п’яних уболівальників багато не тільки в Контіолахті, але і на інших етапах. По-моєму, нормально, що, стоячи п’ять годин на морозі, люди випивають.

– Я з розумінням до цього ставлюся. Просто констатував факт, що тут багато п’яних. А щодо російських я мав на увазі, що ні на жодному етапі не має стільки росіян, як тут.

– Сьогодні як налаштовувалися на гонку?

– Ми в кожній гонці розраховуємо боротися за медалі, налаштовуємося як зазвичай, адже бігаємо вже не перший рік. Я налаштовувався як на звичайну гонку. Особливо концентрувався на рубежі, тому що останнім часом стрілянина не надто клеїлася і хотілося відпрацювати добре саме в цьому плані. Вважаю, що при такій погоді два запасних патрона – це нормальний результат.

– Що відчули, коли Євген Гаранич наздогнав вас на другому колі?

– Йдучи з рубежу, я знав, що він недалеко від мене, і втік не в повну силу з маленьким запасом, тому що тікати на другому колі не було сенсу. Я їхав в своєму темпі, підпустив його з розрахунком, щоб на останньому колі піти щосили. Я там боровся, але не так, як думав. Гадав, що ми будемо боротися до фінішної прямої, але, слава богу, це не було потрібно.

– Наскільки підйом, прозваний “Стіною”, страшний?

– Сьогодні я в нього забігав нормально, хоча в спринті мені дуже важко біглося. Ця стіна в п’ятницю стала для мене просто жахом.В спринті я ледве-ледве в неї заповзав. Вчора вже було трохи кращі, а сьогодні вже добре біглося. Стіна для мене нормально склалася.

– Тимофій Лапшин гнав вас вперед на останньому колі і переживав на стрільбі. Його можна вважати другом збірної України?

– Та він навіть майже член нашої команди. Він з нами провів кілька зборів, але потім відбулися якісь непонятки, і він не зміг перейти в нашу команду, хоча Оля Абрамова (наречена Тимофія Лапшина. – Прим. “Чемпіонату”) хотіла б цього. Під час гонки я чув його підтримку і вдячний за це.

– Як оціните для себе, що минає сезон? Хочеться вже у відпустку?

– Відпочити мені хочеться вже після чемпіонату світу, а що стосується сезону, то зовсім вдалим назвати його не можу. Поганим теж. У мене є крок вперед в тоталі Кубка світу, стрілянина стала краще в порівнянні з попереднім роком. Ходом я додав і впевненості в собі набрався. Сезон цей можу собі сміливо записати в плюс.

Джерело: Чемпіонат