Світ

Коронавірус втрутився навіть у релігію

COVID-19 безцеремонно втручається не лише в мирські, а й в релігійні справи, не виявляючи при цьому особливих преференцій щодо віросповідання. Як відомо, щороку майже 2,5 мільйони мусульман з більш ніж 180 країнах світу здійснюють паломництво (хадж), що передбачає молитви та інші ритуали протягом п’яти-шести днів в священному місті Мецці в Саудівській Аравії. Отой самий хадж, який вважається в ісламі подвигом благочестя, кожен працездатний і фінансово спроможний мусульманин зобов’язаний здійснити хоча б один раз в житті. У цьому році його період припадає на 28 липня — 2 серпня. На даний час в Саудівській Аравії коронавірусом заразилися понад 160 тисяч людей, близько півтори тисячі померли. Влада королівства повідомила, що через епідемію хадж цього року не зможуть відвідати віруючі з інших країн, отож він відбудеться за участю обмеженої кількості парафіян різних національностей із дотриманням всіх запобіжних заходів для забезпечення безпеки.

Важка ноша. Не для жінки?

Звинувачення в так званому сексизмі нині вельми небажане для будь-кого з політиків. Ще не встигло забутися, як від нього відбивався на представленні у Верховній Раді тодішній кандидат у прем’єри Денис Шмигаль. Змушений враховувати це навіть, здавалося б, такий повноправний господар своєї країни, як Олександр Лукашенко. У відповідь на закиди своїх опонентів щодо зневажливої оцінки ним шансів котроїсь з кандидаток посісти пост президента на майбутніх виборах він заявив, що не просто поважає, а дуже поважає жінок. І що його противникам не вдасться протиставити його прекрасній статі. “Якби не було жінок, я б не був президентом”, – дещо загадково уточнив “бацька”. Попри це він вважає, що вони нездатні очолити країну через величезне навантаження, яке лягає на плечі керівника держави. “У нас конституція така, що навіть чоловікові важко нести цю ношу. А якщо її звалити на жінку, вона впаде, бідолаха”, – заявив, не виключено, пажыццевы прэзідэнт Беларусі.

Україна

17000 гривень за каву

Де і у скільки може найдорожче обійтися горнятко запашної кави? В елітних паризьких Cafe des Deux Moulins чи Tour d’Argent? Чи, може, в Café Sacher або Sperl у Відні? Зовсім ні – за філіжанку випитої Президентом Володимиром Зеленським кави у кафе в Хмельницькому доведеться заплатити 17 000 гривень. Сам процес пиття отої злощасної в оточенні цілого почту наближених осіб був визнаний тамтешнім судом порушенням карантину, яке, згідно з законом, тягне за собою штраф. Отож, суд і оштрафував… голову Офісу президента Андрія Єрмака, його першого заступника Сергія Трофімова, головного санлікаря Віктора Ляшка, голову Хмельницької ОДА Дмитра Габінета, мера Хмельницького Олександра Симчишина та приватного підприємця Андрія Мельниченка. Цікаво, чи та сума буде розділена на них всіх, чи кожен викладе зі своєю кишені по 17 тис. грн.? Самого гаранта, з огляду на його недоторканність, хмельницька Феміда після консультації з Верховним Судом штрафувати не стала. Втім, сам Президент шляхетно погодився розплатитися за “нелегально” випиту каву…

Туга за СРСР у цифрах

Не раз уже доводилося чути думку, що практика нашого державотворення породжує в людей тугу за старими часами. Передусім – за якою-не-якою стабільністю і відносним спокоєм. В результаті – маємо те, що маємо: як свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології, третина українців – 33,5% – шкодує про розпад СРСР. Особливо багато таких “ретроградів” у південних і східних регіонах – 41-49%. У центральних регіонах за “союзом нерушимым” шкодують 32% опитаних, у західних – 15%. Серед прихильників відомих політиків найбільше бідкаються через розпад СРСР прибічники Юрія Бойка – понад 81%. Багато радянських “воздыхателей” також серед виборців Олега Ляшка (44,5%) і Юлії Тимошенко (39,3%). Водночас майже 53% виборців Володимира Зеленського не шкодують про розпад СРСР, (хоча 28% таки шкодують). Як і варто було очікувати, серед представників електорату Петра Порошенка ностальгію за Радянським Союзом відчувають лише 3,8%.

Всі брешуть. Навіть брат

Президент київського «Динамо» Ігор Суркіс висловився про війну на Донбасі і позицію політичної партії ОПЗЖ, народним депутатом від якої є його брат Григорій Суркіс. Він, зокрема, зазначив, що Україна воює там проти Росії й що цю війну треба намагатися припинити. Якщо б, на його думку, вдалося прибрати звідти російських найманців, то було б простіше повернути назад наші землі. Що ж стосується позиції “життєлюбного” блоку, який заперечує факт російської агресії й до складу якого входить його старший брат, Суркіс-молодший заявив, що він не Григорій і висловлює свою власну думку. Він також додав, що в політику ніколи не збирався і не піде, тому що “не хоче брехати”. За його словами, “всі політики брешуть, всі до одного”. При цьому І. Суркіс охоче погодився, що і його брат бреше там, де вигідно. “Так воно працює. І у нас, і у Франції – всюди” – резюмував аполітичний любитель правди і за сумісництвом – президент ФК “Динамо” (Київ).

Тернопілля

Кожне життя в ціні

Не надто втішна новина: нас на нашій даній нам Богом, благословенній (якщо вірити “щирому патріотичному” крикливству) Тернопільщині в порівнянні з січнем-квітнем минулого року стало менше – майже на 2 тисячі людей. І клятий коронавірус тут не найбільше винен: смертей менше, ніж минулого року, але й народжуваність знизилася. За таких умов кожне людське життя набуває особливої ціни, а вже того, хто з якихось причин надумав вкоротити собі віку, намагаються порятувати, як мовиться, всім миром. Отож коли днями ображений на цей світ суб’єкт видерся на рекламний щит і погрожував себе підпалити, прокурор області не став наслідувати давній приклад майже “колеги” – прокуратора Понтія Пілата, тобто вмивати руки, і сам піднявся до кандидата у самогубці, щоб переконати його відмовитися від свого наміру. Тим часом одного ранку на тижні ошатна “мистецька” вуличка в центрі Тернополя виявилася заповненою хлопцями в одностроях, та ще й з автоматами. Причиною цього стали складні взаємини між власником і орендарем приміщення кафе. Добре хоч, що задіяли правоохоронців, а не “тітушок”…

Ігор Дуда