Професор ТНМУ Василь Копча розповів про особливість “британського” штаму Covid-19 на Тернопільщині.

“Класичний штам це вірус засновник, але цей вірус за здатністю до мутації незначно поступається тільки вірусу грипу і через те це є природньо-еволюційний процес – вірус постійно видозмінюється і таких штамів може бути ну якщо не нескінченна кількість, то принаймні дуже велика кількість, – відзначив Василь Копча. – Один з таких штамів сумнозвісний – британський відрізняється він тим, що перше – при ньому значно нижча інфікувальна доза, інфікувальна доза це та кількість збудника мінімальна, яка може спричинити хворобу людини. Вона в десятки разів нижча, ніж інфікувальна доза віруса засновника – класичного штаму, а це означає, що приміром дві людини, одна заковтнула 1000 класичного штаму і не захворіла, бо це ще не є мінімальна інфікувальна доза, а друга людина заковтнула ту саму тисячу тільки британського штаму і вона захворіє, бо цієї дози вистачить для декількох людей, і це означає, що він більш заразний, тобто мінімальна кількість збудника, а люди все рівно інфікуються. Ми зараз це спостерігаємо, бо рівень захворюваності зріс катастрофічно, ми не могли уявити такого рівня навіть минулого року. Це одна особливість – заразність, зумовлена меншою інфікувальною дозою, друга особливість – це значно коротший інкубаційний період. Інкубаційний період це час між моментом попадання збудника в організм і появою перших клінічних ознак. Інкубаційний період при британському штамі значно коротший, якщо для класичного штаму це 10-14 діб, то для британського – 3-4 доби”.

За словами медика, ще одна особливість британського штаму, правда вона дискутується, що британський штам частіше вражає молодих людей, пишуть Тернополяни.

“Про те, що бритинський штам призводить до гіршого і важкого перебігу хвороби, скоріш за все це неправда, але говорити про конкретні цифри, і про конкретні результати, ми не маємо такої можливості, тому що потрібно знати який штам спричинив хворобу конкретного хворого, – зауважив Василь Копча. – На жаль таких можливостей немає, бо в Україні не проводиться дослідження геному вірусів. У нас немає ні апаратури, ні спеціалістів. Ми відправляємо контрольні взірці з усієї України у Британію і там їх класифікують. У нас циркулюють ті самі штами, що і у Європі, це і південноафриканський і британсткий, і бразильський, і ще Бог знає який. Через те вони всі будуть у нас”.

Симтоматика тотожна, ті які були, ті і залишаються при класичному, і при британському і при південноафриканському штамах.

“Діти хворіють в абсолютній більшості або безсимптомно і переносять досить легко, експересія АПФ – нижча, за рахунок цього ковід переноситься легше, – наголосив медик”.

Природний імунітет утримується впродовж 4-6 місяців після того, як людина перехворіла на коронавірус.

“Після цього він може безслідно зникати, а може інший варіант, якщо людина, приміром лікар професійно контактує з такими хворими регулярно, то відбувається так звана побутова імунізація. Кожного разу людина стикається з антигеном з вірусом і він нагадує про себе, – зауважує пан Василь. – І через те в кожному конкретному випадку цей імунітет може бути або дуже короткий, або може подовжуватися”.

Як наголосив медик, вакцина “AstraZeneca” на жаль не впливає на південноафриканський штам коронавірусу.

“Теперішня вакцина прототип “AstraZeneca” ця вакцина охоплює і британський штам, правда ця вакцина кажуть не ефективна проти південноафриканського штаму, через що Південна Африка відмовилася від використання вакцини “AstraZeneca”. Зрозумліо, що ефективність вакцини знижує сам процес мутації вірусу, але дуже хочеться вірити, що наразі таких критичних мутацій не стається, щоб звели до нуля ефективність тієї вакцини, яка є у нас”, – підсумував Василь Копча”.

Детальніше у відео Файного міста.