“Динамо” – “Шахтар” – 0:3

Календар звів докупи двох недавніх невдах матчів Ліги чемпіонів. Однак невдах різного відтінку. Поразка “Динамо” в Барселоні виглядала зовсім інакше, ніж розгром, що його зазнав “Шахтар” в Києві від “Боруссії” з Менхенгладбаха. Найперше, дещо дивне враження: грати проти Мессі та його партнерів динамівцям було значно простіше, ніж проти “гірників”, які ще не мали достатньо часу, щоб “зализати рани”, отримані від гладбахських “жеребців”. Але чомусь склалося враження, що вони їх мотивували на гру УПЛ значно сильніше, ніж киян – почесна поразка від “Барси”. У грі з якою вони мали з пів десятка нагод вразити ворота. Може, я трохи неуважно дивився, але у грі з “Шахтарем” не нарахував жодної…

Слід, звісно ж, не забувати про коронавірус, який буквально затероризував “Динамо”, вивівши з ладу одразу 12 футболістів, з них – добру половину нинішнього основного складу. Але ті, котрі вийшли на поле в білих футболках з синіми смугами, справляли враження людей, які щойно перенесли хворобу. З перших же хвилин виникла думка, що вони цілком згодні на синицю в руках (тобто нічию і збереження 4-очкового відриву від “Шахтаря”), ніж журавля в небі (перемога і відрив у 7 пунктів). До кінця першого тайму цього, може, і вдалося б досягти, але, як виявилося, в цьому часами млявому матчі дуже швидко можна перетворитися з героя на антигероя. Голкіпер “Динамо” Нещерет, визнаний кілька днів тому найкращим у матчі з “Барселоною”, на 34 хв. помилився при грі на виході під час верхової передачі з флангу, що дало можливість Мораєсу головою спрямувати м’яч у ворота.  Створити щось у відповідь динамівцям не вдавалося: епізодичні спалахи з боку Буяльського і Родрігеша не знаходили підтримки від партнерів, а Вербич, який був висунутий у лінію атаки, виявився гідною заміною Супряги – в тому розумінні, що зіграв так само тьмяно і неефективно (як і Русин, котрий з’явився у другій половині). Коли ж на останній хвилині тайму арбітр К.Монзуль, переглянувши монітор VAR, вилучила з поля Сидорчука за грубий підкат проти Корнієнка, остаточний підсумок гри вже на її екваторі не викликав сумнівів. Капітан “Динамо” вірний собі: нещодавно підвів команду своїм вилученням у Будапешті в грі проти “Ференцвароша” і ось тепер знову.

За умов ширшої лави запасних і відсутності серйозної контргри перевага “Шахтаря” в рахунку в другому таймі обіцяла лише вирости. Апатичність київської оборони, підсилена втомою, дала змогу Степаненку на 66 хв. Патріку на 73-й забити ще два голи.  0:3 – відчуття для динамівців та їхніх вболівальників, можливо, не настільки принизливе і болюче, як 0:6 для “Шахтаря” від “Боруссії”, та все ж цей рахунок суттєво знецінює їхнє лідерство в чемпіонаті України. А їхнім головним суперникам дає підстави для зловтіхи, мовляв, підібрали наш “відпрацьований матеріал”, посадили його на тренерську лаву – от і тіштеся тепер…

Зловтіха, звичайно, суто для внутрішнього українського вжитку  – у “групах смерті” Ліги чемпіонів котирування наших обох грандів приблизно однакове (плюс-мінус)…