Загиблих у Першій світовій війні вшанували у Тернополі. Військових, які полягли на полі бою у 1914-1918 роках, пом’янули скромно, без помпезності та офіціозу. Зробили це під час відкриття фотовиставки «Верхній Серет». Кожному, хто завітав на виставку вручили символ пам’яті про воїнів – квітку маку. Тернопільський історик Сергій Ткачов, один із ініціаторів заходу, розповів чому цю війну називають Великою, і які події в той час відбувалися на теренах Галичини. 

– Загиблих у Першій світовій ми в Тернополі вшановуємо вже другий рік поспіль, – каже Сергій Ткачов. – Об 11 годині 11.11.1918 року у Комп’єнському лісі було підписано перемир’я між Німеччиною та країнами Антанти. Саме ця дата вважається закінченням Першої світової війни або Великої війни, як називають її у Європі. Великої тому, що під час цієї війни люди навчилися вбивати один одного не тільки на землі і на морі, як було до цього часу, а й у повітрі, з повітря, під водою, труїти один одного газами. Після всіх пережитих трагедій людство перебувало у стані шоку, і мало надію, що ця Велика війна більше ніколи не повториться. На жаль, вона не вирішили всіх питань, а поставила ряд нових. У результаті відбувся перерозподіл територій – зникла Німецька, Австро-Угорська, Оттаманська імперії, залишились Британська та Російська, яка трансформувалася у Радянський Союз. У 1918 році на уламках Російської імперії постали нові держави – Польща, Естонія, Латвія, Литва. Не вдалося здобути своєї держави Україні, Азербайджану, Грузії, Вірменії.

Про часи Першої світової на Тернопіллі до сьогодні нагадують оборонні споруди. Власне, їх і можна побачити на фотографіях в експозиції виставки. У жовтні тернопільські фотографи побували у селах Тернопільського та Зборівського районів, де сто років тому проходила лінія фронту. Своїми враженнями від фотопленеру поділився один із авторів Тарас Хлібович.

– Те, що відбувалося на нашій території сто років тому, ми зараз можемо побачити тільки на світлинах, – каже фотограф. – А  у жовтні ми відвідали ті місця, де збереглася частина історії. Особисто для мене вийти із «зони комфорту», і провести день у поїздці – завжди цікаво. Я познайомився з цікавими людьми. Щодо представлених фотографій, то всі фотографували однакові об’єкти, але кожен із нас бачив їх по-своєму. В міру можливостей фотоапарату, об’єктиву, залежно від обробки, всі світлини по-різному виглядають. У кожного фотографа свій почерк. Якщо маєте можливість, просто поїдьте у ті місця, адже навколо Тернополя маса цікавих речей.

Участь у пленері, який організувала громадська організація «Європейська галицька асамблея», взяли п’ятеро фотографів: Віра Милян-Монастирська, Віталій Грех, Тарас Хлібович, Олександр Попов, Влад Кравчук. Результат їхньої роботи й можна оглянути на виставці, яка діятиме у ресторації «Ковчег» до 19 листопада. Потім ці фотографії покажуть у Львові, Івано-Франківську та у польському хуторі Гораєць під час Фестивалю культури прикордоння «Фольковисько».

Ольга Трач

Фото автора