Якісне теплопостачання і цілодобова подача гарячої води – це головні завдання проекту реконструкції системи теплопостачання у місті Тернополі. Техніко-економічне обґрунтування проекту репрезентували сьогодні у міській раді.

Реконструювати існуючу систему теплопостачання із усуненням всіх недоліків будуть за кошти Європейського банку реконструкцій і розвитку (ЄБРР). 10 мільйонів євро нададуть у якості кредиту. Ще 5 мільйонів – будуть грантові кошти. Однак формально ЄБРР затвердить кредит лише після остаточного узгодження техніко-економічних обґрунтувань між містом і банком. Припускають, станеться це не раніше грудня-січня місяця. Відповідно, говорити сьогодні про відсоткові ставки ще зарано.

– До формального затвердження ми не можемо їх озвучувати. Але в цілому у наших муніципальних проектах маржа становила близько 5-6%. Це деякий орієнтир. Термін, який ми розглядаємо сьогодні для цього проекту, це десять років з пільговим періодом сплати лише відсотків без основної суми боргу на три роки. Цей пільговий період дає можливість місту інвестувати, отримати економічні і соціальні ефекти, а вже після цього, маючи економічні ефекти, теплокомуненерго буде гасити кредит, – повідомив провідний банкір ЄБРР Денис Гайовий.

Укладатися кредитна угода буде без застави, під гарантію міста. Як тільки кошти надійдуть, першим кроком для втілення проекту у життя стане встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у житлових будинках Сонячного і Східного масивів. В середньому один такий пункт розрахований на сто квартир. Але, технічні експерти запевняють, що це дозволить забезпечувати гарячою водою усе місто цілодобово. Не встановлюватимуть ІТП у тих будинках, де рівень відключення від централізованого теплопостачання становить понад 60%. Загалом планується встановити від 140 до 210 таких пунктів. Їхнє функціонування забезпечуватимуть надсучасні котли, які працюватимуть на відходах деревини. На придбання обладнання піде 65-70% усіх коштів, запланованих на реконструкцію системи теплопостачання.

Однак, щоб проект почав працювати, місту необхідно виконати першочергові умови. Зокрема, укласти угоду про надання послуг теплопостачання між містом та теплопостачальною компанією. Встановити відповідні тарифи, які будуть покривати витрати. Окрім того, експерти рекомендують повністю зупинити процес переходу на індивідуальне опалення, новобудови підключати до централізованого, а тих, хто свого часу обрав індивідуальне, агітувати повертатися назад до централізованого. До речі, станом на сьогоднішній день у Тернополі 35% житлового фонду знаходиться на індивідуальному опаленні.

Міський голова Сергій Надал запевняє, що місто впорається із цими завданнями.

– Сьогодні є діюче законодавство, яке чітко говорить про можливість встановлення індивідуального опалення виключно тоді, коли 100% мешканців будинку хочуть перейти на індивідуальне опалення. Таких випадків у нас немає вже декілька років.  Це питання знімається само собою. У новобудовах, якщо не буде схеми теплопостачання, то цього ніхто робити не буде. Щодо тарифів, то сьогодні є вимога міжнародних інвесторів і МВФ, що ціна на газ для населення має бути збільшена до ціни для решти споживачів. І це поки лише питання часу. Тому встановлювати індивідуальнеі котли буде просто не вигідно. Людям буде набагато вигідніше працювати на загальній системі теплопостачання, – вважає мер.

Завершити реконструкцію системи теплопостачання міста планують за 2,5-3 роки. Як запевняють фінансові експерти, кредит від Європейського банку не потягне за собою збільшення тарифів на тепло.

– Що стосується тарифів, то виплати по кредиту будуть складати приблизно 8% від витрат компанії. А економія газу буде 13%. Який остаточний буде тариф зараз сказати ніхто не може, бо це буде залежати від того, якою буде ціна на газ. Чим вищою буде ціна на газ, тим більшою буде економія від програми пріоритетного інвестування, – стверджує фінансовий експерт Ігор Князєв.

Додамо, що проект реконструкції системи теплопостачання у Тернополі ще має пройти процедуру громадського обговорення із врахуванням усіх пропозицій зацікавлених сторін. Це, до речі, теж одна із головних вимог Європейського банку реконструкцій і розвитку.