ділять храм в ГусятиніУ Гусятині парафіяни не можуть поділити церкву. Прихильникам о. Романа та о. Петра не вдається дійти спільної згоди у питанні, потрібен місту ще один священик чи ні. В один з недільних ранків частина парафіян під проводом о. Петра, призначеного Бучацькою єпархією УГКЦ, хотіли відправляти Службу Божу на першому поверсі церкви Пресвятої Богородиці, однак коли вони прийшли у храм, вхід у нього було забито дошками.


Наразі у Гусятині є дві церкви – святого Онуфрія, яка водночас є пам’яткою архітектури, та новозбудована церква Пресвятої Богородиці. В останній роботи ще не завершені, однак відправи тут уже проводяться, щоправда, у підвальному приміщенні. Визначити істинну причину інциденту між парафіянами важко. Отець Роман є духовним наставником гусятинців уже понад 15 років. За однією з версій прихід другого священика у Гусятин лобіювали місцеві бізнесмени, які начебто мали свої інтереси у церковних ділах. Відтак о. Петра Бучацька єпархія призначила помічником о. Романа. Частина гусятинців стала на захист священика, до якого за півтора десятка років уже звикли, мовляв, нам вистачить одного священика – о. Романа Кріса. Він пречудово сам справляється й без помічників. Однак у Бучацькій єпархії пояснюють, що другий священик місту був вкрай необхідний, тому що сам о. Роман не справлявся. До того ж це була ініціатива самих гусятинців, тому такої реакції парафіян тут не очікували.

– Єпархія вважає містечко, де проживає понад 7 тис. населення, великою парафією, для якої одного священика мало. Приділити увагу кожному одна людина не в змозі. У нас є звернення від частини громади з проханням надати ще одного священика, однак решта людей були проти цього. Чіткого розмежування, хто в якому храмі мав залишитись, не було. Два отці для міста теж недостатньо. Відповідно до вимог, на кожен храм повинно бути як мінімум по два священнослужителі. Можливо, ми надто рано призначили нового священика. Люди були не готові, але ми сподіваємось, що скоро ситуація владнається. Єпархія працює над тим, щоб згладити непорозуміння між парафіянами, – каже о. Дмитро з Бучацької єпархії.

У єпархії зазначили, що нічого надзвичайного у Гусятині не сталося: такі ситуації трапляються мало не щодня. Завжди є прибічники змін та противники. Аби не загострювати ситуації, зараз о. Петро відправляє служби у капличці, кажуть у єпархії. Чи намагався о. Роман виправити ситуацію, тут однозначно стверджувати не беруться, але надіються, що сторонам вдасться дійти згоди.

– Кожен усвідомлює своє місце в церкві, тому о. Роман мав би провести бесіду з парафіянами. Такі ситуації варто не загострювати обом сторонам. Потрібно  молитися, просити Бога про благословення і вчиняти по-християнськи. Більше того, настав час посту – час прощення та каяння, – наголошує о. Дмитро.

Сказати, що це питання схвилювало жителів Гусятина – нічого не сказати. На сайті «Мій Гусятин»  триває бурхливе обговорення конфлікту. Частина дописувачів стверджують, що нового священика підтримує незначна кількість людей, тому, враховуючи думку громади, правильно було б, якби отець сам відмовився від свого призначення.

«Як була церква тимчасова, простенька, чому тоді не кликали другого отця? Чому тоді бізнесмени не воювали? Та тому, що з нової можна отримати хороші дивіденди», – стверджує один з дописувачів.

Протилежна сторона конфлікту звинувачує о. Романа у тому, що це він підбурює людей. За іншою версією, ситуація навколо церкви Пресвятої Богородиці є чистої води провокація та окозамилювання від істинної причини непорозуміння. Насправді пристрасті розгортаються навколо церкви Онуфрія, яка має неабияку архітектурну цінність!

Поспілкуватися з самими священнослужителями журналістам «Номер один» не вдалося. Жодних контактів з ними нам у єпархії не надали, однак зазначили, що якщо хтось із отців виявить бажання висловити свою думку, вони зв’яжуться з редакцією (для цього ми залишили контактні телефони – авт.), але до моменту здачі матеріалу, за тиждень часу жоден з отців так і не зателефонував. Чи їм немає що сказати, чи священнослужителі вирішили не виносити сміття з божого дому…

Зоряна Гарасимів, газета Номер Один