Цього року на Тернопіллі до міліціонерів із заявами та зверненнями про розшук рідних та близьких звернулися 217 громадян.

Правоохоронцям вдалося встановити місцезнаходження майже дев’яносто відсотків із них до десяти днів. Це, як правило, дорослі, схильні до вживання алкогольних напоїв, або ті, хто має якісь боргові зобов’язання і таким чином намагається сам зникнути  на якийсь час. До цієї категорії належать і студенти, які затрималися у товаришів, не повідомивши про це батьків. Міліціонери розшукували дев’ятьох  дітей. Неповнолітні, як правило, покидали будинки-інтернати, прогулюючи навчання та мандруючи великими містами. Були й такі, що перебували в компанії дорослих.

26 жовтня цього року з притулку для дітей у Тернополі втекли двоє братів. Одному з підлітків 11 років, другому – 14. Через два дні співробітники кримінальної міліції у справах дітей розшукали втікачів у  одному з притонів у приміському селі Петриків в компанії дорослих, які зловживали спиртним. Міліціонери повернули дітей у притулок. Щодо одного із дорослих складено адміністративний протокол за статтею 180 – доведення неповнолітніх до стану сп’яніння.

Загалом цього року оперативникам вдалося встановити місцезнаходження безвісти зниклих 48 осіб, щодо яких були заведені розшукові справи, а з часу їх зникнення пройшло більше десяти днів. До таких належать  і 17 жителів області, яких правоохоронці шукали ще з минулих років. Поки що не вдалося встановити місцеперебування 9 осіб, які пропали цього року. Якщо порівнювати з минулим роком, то кількість осіб, які зникли безвісти, суттєво не змінилася.

Проблема зникнення людей набрала тепер ще й соціального відтінку. Чимало громадян виїжджають за кордон, залишають бездоглядними власних дітей, стареньких батьків. Є й такі приклади. У Шумському районі 7 жовтня 2008 року до місцевих міліціонерів звернулася місцева жителька і повідомила про те, що у вересні 2005 року втратила зв’язок з донькою, яка подалася на заробітки до Італії. Зроблено не один запит в Інтерпол, але до сьогодні жодних даних про розшукувану немає. На жаль, знаходити тих, хто виїхав за кордон, непросто, оскільки вони часто змінюють анкетні дані, користуються фальшивими документами, часто ще й не бажають підтримувати контакти.

Не завжди вдається відразу щось дізнатися про людину, котра зникла безвісти. Для прикладу, сімнадцять років немає ніяких вісток про одну особу з обласного центру. Ще одну людину, також тернополянина, міліціонери розшукують п’ятнадцять років. Обоє хворіли психічними захворюваннями.

Треба сказати, що пропадають люди різного віку – від неповнолітніх до тих, кому за 80. Дві третини, кого розшукують правоохоронці області, старші тридцяти років.

На жаль, інколи міліціонери знаходять тих, що пропали, мертвими. Цього року двох осіб знайшли утопленими в Козівському районі та місті Тернополі. Ознак насильницької смерті експерти не виявили.Існує чимало причин, коли люди не хочуть повертатися назад додому. Окремі втрачають зв’язок з рідними, проявляючи при цьому відверту байдужість до них.

16-річний учень з міста Копичинці Гусятинського району 26 липня цього року пішов з дому, прихопивши заощаджені батьками майже чотири тисячі гривень.  Школяр спочатку подався до Києва , а потім до Рівного. У вересні міліціонери знайшли його у Тернополі в одній із квартир з такими ж як він хлопчаками.

Кожен випадок – це окрема історія. Причини зникнень бувають різні, але для міліціонерів головне – знайти людину, повідомляє сайт УМВС