На фоні гучних успіхів тернопільських порошенківців, потужного ривка Аграрної партії та фіаско “Батьківщини” поява ще одного гравця на політичній карті області пройшла непомітною.

Однак, як мінімум, звернути увагу на нього необхідно. Йдеться про відновлений проект Валентина Наливайченка –  партію “Спрведливість”. За кількістю мандатів  на виборах 29 жовтня ділить почесне 4-те місце з парламентською “Самопоміччю” та випереджає всі решта дрібні партії.

Перевірені кадри

Причому “Справедливість” здобула мандати у всіх радах, де брала участь у виборах. Три мандати місцеві “наливайченки” здобули у Ланівцях, по два – в Зборові і Саранчуках.

Відносний успіх партії Наливайченка на цих виборах пов’язують з трьома обставинами.

По-перше, для екс-голови СБУ Тернопільщина не байдужа. В далекому 2012 році політик планував торувати шлях у Верховну Раду через Зборівський виборчий округ. Тоді Наливайченку вдалося сколотити потужну команду, яка провела серйозну арт-підготовку, що дозволило йому потрапити в ТОП-5 списку “УДАРу”. Щоправда, з того часу вірним екс-голові СБУ залишився тільки екс-міськдеп Петро Мандзій, який очолив обласну організацію руху Наливайченка. Інші учасники штабу розповзлися по розмаїтому політичному спектру. Бережанська команда Володимира Петровського, на якого було зроблено ставку Ударом під час виборів 2012 року, стала частиною владного БПП. А один з очільників його штабу Олег Вітвіцький нині пробує підкорити Олімп з Українською галицькою партією. Однак і частини тої команди, як з’ясувалося, було достатньо, щоб нагадати про себе.

Нове  обличчя

Друга обставина тісно пов’язана з першою. Опозиційні месиджі, якими рясніє теперішня риторика Наливайченка, на Тернопільщині почули. На відміну від більшості топ-політиків, від яких “тхне” невиконаними обіцянками та прокламаціями, екс-голова СБУ сприймається як щось нове. Принаймні прізвище Наливайченка до останнього часу не фігурувало серед ймовірних кандидатів у Президенти України.

Ставка

І, нарешті, третя обставина успіху не менш важлива, ніж перших дві. Кажуть, що тернопільські прихильники Наливайченка мають надійний фінансовий дах. Запорукою цьому давня дружба Петра Мандзія  і колись потужного забудовника Василя Лила.

Колишній тернопільський олігарх зараз переживає непрості часи. На виборах 2015 року майже всі ставки будівельного магната прогоріли. Його власному проекту СПС  забракло кілька сотих, щоб потрапити в міську раду. Натомість “Народний контроль”, який вів на вибори партнер по віконному бізнесу Бліхар-молодший, хоч прорвався в раду, але в скорому часі через корпоративний конфлікт став не зовсім своїм. Також не зіграли його ставки в Радикальній партії та в “Самопомочі”.

Тому вперше за останні роки, опинившись за бортом міської політики, Лило зараз пожинає плоди власної “гоноровості”. У цій каденції міської ради його будівельні питання йдуть з дуже великим  скрипом, а іноді просто не проходять. Ще один напрямок діяльності “Тернопільбуду” – участь у будівництві соціальних об’єктів за державні гроші також “підвисає”. Колись ледве не монополіст на цьому “ринку”, зараз у кращому випадку отримує отримує “крихти” у місті та практично не має шансів у мультимільйонних обласних тендерах.

Відтак, вільно-невільно, Лило змушений готуватися до реваншу, адже для забудівника бути поза процесом – справа дуже болісна.

Тому партія Валентина Наливайченка, ключі до якої опинилися в руках його давнього партнера Петра Мандзія, мабуть, зараз головна політична ставка колишнього олігарха. Паралельно з цим близькі до забудовника люди “щупають” інші проекти та поступово вибудовують власний медіа-холдинг.

Незавершені справи змушують Лила повертатися у велику гру. І він до цього готовий.