У перший день великої війни, з власної волі, Олег Джуман переступив поріг ТЦК та СП, виявивши бажання захищати Україну від московської наволочі.
Неодноразово був у найгарячіших точках війни.
Через два роки, у лютому 2024, прийняв свій останній бій на Донеччині.
Тіло Героя досі на окупованій території. Але рішенням суду Джумана Олега офіційно визнали загиблим, повідомляють Тернополяни.
Джуман Олег Сергійович народився 19 квітня 1984 року в м. Сокаль Львівської області. Навчався в Сокальській ЗОШ №3. Закінчив національний університет «Львівська політехніка». Був майстром спорту з плавання.
Проходив строкову службу в лавах ЗСУ на посаді стрільця роти охорони військової частини А2802. По життю йшов принципово, дисципліновано та хоробро, завжди маючи твердість у своїх переконаннях. До 2014 року проживав у Львові. Згодом другим домом для Олега став Чортків, де він одружився та планував своє майбутнє.
З початком повномасштабного вторгнення наступного дня був на порозі ТЦК та СП, ні на секунду не сумніваючись у правильності свого рішення. 15 лютого 2024 року прийняв свій останній бій в районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області.
У Захисника залишилися мати, дружина, тітка, брати, сестри, племінниці.
Вічна пам’ять Герою.