день космонавтики Байконур Гагарін50 років тому Юрій Гагарін став першим космонавтом, який вийшов на орбіту і щасливо з космосу повернувся. Людство зробило історичний крок міжпланетарного масштабу. Серед тих, хто готував цей старт, був і тернополянин, нині полковник у відставці, Євген Петрушенко.

Про це повідомляє телеканал TV-4.

Після військового училища молодим лейтенантом Євген Петрушенко потрапив служити на Байконур. Старти ракет, розповідає, тоді вони називали просто роботою, а «Байконур» – військовим полігоном. Слава космодрому почнеться після повернення Юрія Гагаріна з космосу.

Завданням Євгена Петрушенка та його найближчих колег була заправка паливом ракети-носія. Старти ракет, тобто робота, не були чимось надвичайним. Передчуття надзвичайного прийшло, каже Євген Петрушенко, коли їх познайомили напередодні польоту з Гагаріним.

– 11 квітня вранці вишикували стартову команду на нульовій відмітці, привели нас і кажуть: «Це перший космонавт. Вчора державна комісія визначилась з тим, що полетить старший лейтенант Юрій Олексійович Гагарін». Ну, стоїть такий невеличкий, симпатичний, видно, що хвилюється трошки, руки не знав, куди подіти, це помітно було. І сказав: «Я на вас дуже надіюся», – згадує Євген Петрушенко.

Військові, котрі готували старт, носили шлемофони – танкові чи льотні, і всі команди 12 квітня 1961 року Євген Петрушенко чув у ларингофони. Ось у помаранчевому скафандрі поряд з Корольовим іде до ракети Гагарін, він за правилами, чекав у кораблі дві години. Саме ці дві години очікування, припускає, Євген Петрушенко, і стали запорукою такого радісного Гагарінового «Поїхали!».

– Дві години він там сидів, у кораблі. І йому: «Юра, як ти там?» – «Нормально». Через хвилину – «Юра, як ти там?» – «Нормально»… Ну, нам вже набридло, йому, мабуть, теж, вони вже його дістали. І він каже: «Хлопці, а якоїсь музики не можна мені сюди?». «Юра, зараз буде музика». Туди-сюди, затихли. Потім включається: «Юра, є музика?» – «Нету музики», «Юра, є музика?» – «Нема». Ну, думаємо, попали знову. І Юра каже: «Хлопці, легше на орбіту злетіти, ніж у вас музику отримати». І бабац! В ті роки була популярною співачка Хєлєна Вєліканова, співала вона «Ландиши». Оці «Ландиши» пішли йому в космос, – розповідає пан Євген. – І, значить, «Подйом!», і його «поїхали!». Ну, я вам скажу, такий голос бадьорий, я б сказав по-російськи, озорний такий. «Поїхали!».

Нині ветеран «Байконура» Євген Петрушенко, котрий готував історичний політ у космос Гагаріна, не може втриматись від привітань причетних до цього і тих, хто служив на «Байконурі». Україні, каже, є чим пишатись із цього приводу.

– Це все-таки був славетний день. Україна – велика космічна держава. Це без всяких прикрас. Ракета – вона на нашій землі будувалася, і зараз їх будують в Дніпропетровську. Львів’яни давали свій автобус і цим автобусом багато космонавтів їхали до ракет, приїздили на старт. Серед наших – Павло Попович – він же в першій п’ятірці був, він українець. Ракета українська – тут є чим пишатися, – каже Євген Петрушенко.