Про японську культуру та бойові мистецтва розповідали студентам члени Центру україно-японської дружби “Дарума” у середу, 30 березня. Зустріч влаштували у педагогічному університеті. Прийшли на неї більше сотні студентів.
Молодь жваво аплодувала, дивлячись на поєдинки вихованців школи бою на мечах “Кендо”. Студенти слухали, як молоді хлопці грають на традиційних японських барабанах та навчалися малювати найпростіші японські ієрогліфи.
– Японія надзвичайно цікава країна, – каже керівник тернопільського клубу україно-японської культури “Дарума” Микола Більчук. – Патріотизм у японців в крові. Вони працюють по 12-14 годин у день, шість днів у тиждень. Але незважаючи на це, люблять перепрацьовувати — приходити на роботу трохи раніше або йти додому пізніше. Японська нація це моноліт, і усі люди сповнені непідробним дієвим патріотизмом.
Також керівник клубу показав студентам, як малювати кілька найпростіших ієрогліфів.
– Ось цей ієрогліф — це дерево, – каже чоловік, малюючи схожий на деревце значок.
Потім він домалював збоку ще два таких ієрогліфи, і запитав студентів що, на їхню думку, це означає.
– Ліс! – Відповіли хором учасники зустрічі.
Також чоловік продемонстрував студентам катану — гострий як лезо бритви японський меч. Катана вартує як дорогий автомобіль. Її презентував клубу японський майстер.
Окрім того пан Микола розповів про те, як японці навчилися жити на стикові тектонічних плит. Адже їхню країну постійно стрясають землетруси.
– Наші японські друзі запропонували нам взяти на літо до себе п’ять молодих японців, – розповідає Микола Більчук. – Тому що там зараз така розруха, що їм просто ніде жити. Ми, звісно, погодилися — поселимо їх у сім’ях членів нашого центру. Думаю таке спілкування буде корисне і для нас. Адже у шкільну програму в Японії входить заняття традиційними єдиноборствами. Тому вже в молодому віці хлопці є майстрами з кендо або карате. Відповідно, вони можуть допомогти нам у тренуваннях.
Учасники зустрічі також пом’янули хвилиною мовчання усіх загиблих внаслідок землетрусу та цунамі у цій країні.
Віталій Дерех, «20 хвилин»