Сміливий лицар, борець за ствердження національної ідентичності українського народу чи зрадник, котрий вирішив погрітися під крилом шведського короля? Учені багато років дискутують стосовно постаті Мазепи.

Серйозні сюжети викликають у тернополян не менше зацікавлення, ніж комедійні. Тож під час вистави “Мазепа” 23 березня у залі драмтеатру майже не було вільних місць.

Постать українського гетьмана Івана Мазепи історики досліджують десятки років. Зрештою, кожен із нас у школі чи університеті читав про його діяльність. Однак не кожен міг побачити його “на живо” – на сцені. Як актори готувалися до цієї постановки та хто виконував головні ролі у п’єсі, дізнавалася кореспондент “RIA плюс”.

Прагне до великих ролей

У коридорі театру зустрічаємо хлопця в українському вбранні. Знайомимося.

– Я студент педагогічного університету. Зараз проходжу практику в театрі, – розповідає Василь Колісник. – Сьогодні граю в масовці. Спочатку виконую роль українця, а потім перевдягаюся у драгуна – російського воїна.

Заклопотаний Василь йде готуватися до вистави. Тим часом, зустрічаємо іншого українського козака. Олександр Алєксєєв також навчається в педуніверситеті. Перший рік грає у масовках. Мріє дорости до великих ролей.

– Я дуже хотів би зіграти головну роль у цій виставі, – продовжує він. – Мазепа – цікава історична постать. Є й інші образи, в які я мрію перевтілитися. Наразі про це думати ще рано. Треба багато вчитися. Досвіду практично немає. Але думаю, якщо постійно працюватиму над собою, то досягну успіху.

Роль Мазепи у спектаклі виконує народний артист України В’ячеслав Хім’як. Бачимо його в коридорі – він якраз тренує голос. До початку вистави – 10 хвилин. Поговорити тет-а-тет не вдається, бо пан Хім’як репетирує. Заходимо в гримерку, де перевдягається головна героїня – кохана гетьмана Мотря. Роль виконує Алла Кулішевська.

“Граю з метрами…”

Дівчина лише рік тому закінчила педуніверситет. Тепер працює в театрі. Як вона сама розповідає, вже дізналася багато нового про акторське життя.

– Звичайно, за рік я ще не встигла всього навчитися, – каже вона. – Є багато такого, про що треба дізнаватися. Але головне, що є бажання. Тож, сподіваюся, що в мене все вийде.

Для Алли образ Мотрі – друга головна роль. Першу – циганку Азу – вона зіграла ще п’ятикурсницею.

– Я мріяла про роль Мотрі, – продовжує акторка. – Коли врешті роль віддали мені, я була дуще щаслива. Але відчувала велику відповідальність. До речі, я півтора-два місці серйозно готувалася, аби отримати цю роль. В усьому мені допомагали члени колективу, особливо режисер Олег Мосійчук. Я вдячна йому за підтримку.

Алла вважає, що для будь-якої акторки зіграти у виставі “Мазепа” – велика честь.

– Радувала і в той же час лякала думка, що гратиму з метрами театру – народними, заслуженими артистами, – стверджує вона. – Адже моя підготовка має відповідати рівню їхньої майстерності.

Вистава – драматична й має трагічний кінець. Однак дівчину це не лякає. За її словами, серйозні ролі їй імпонують більше.

– Не знаю чому, але мені подобається драма, – запевняє Алла. – Мені легше передати почуття саме в такому жанрі, ніж у комедії.

Про те, яку роль мріє зіграти та коли це буде, акторка мовчить. Боїться наврочити. Однак запевняє, що глядачі її ще не раз побачать на великій сцені.

Або Мотря, або булава

Третій дзвінок. Людей середнього та похилого віку серед глядачів – небагато. Переважає молодь. Як сказали у гардеробі, це студенти техуніверситету створили аншлаг.

– Я вже давно чула, що “Мазепа” – класна вистава, але не було можливості піти в театр, – шепоче наша сусідка по кріслу своїй подрузі. – Я більше люблю комедії, але й драму теж хочу подивитися.

Відкривається завіса. Перед нами – Мазепа. Лунає голос із нікуди. Це до гетьмана говорить покійна мати. Мабуть, серце і на тому світі підказує їй, що із сином трапиться біда. Сцену “обіймають” Білий і Чорний Ангели – це боротьба добра й зла, а не тільки алегорія, що зображає Україну та її ворога – сусідню державу. Сюжет від початку розгортається трагічно. Донька гетьманського генерального судді Чуйкевича Мотря покохала Мазепу. Однак її мати проти такого єднання і хоче відправити дівчину в монастир. Натомість гетьмана звинувачує у викраденні. Протягом вистави досвідчений полководець та юнка борються за свої почуття. Проте доля їх розлучає. Мотрю видають заміж за іншого, а Мазепа присвячує всього себе спасінню України.

По-різному описаний в книгах Іван Мазепа постає перед залом у Тернополі хоробрим і рішучим управлінцем, котрий прагне вирвати Батьківщину із російських пут. Цар Петро дізнається про зраду. Гетьманську столицю – Батурин – руйнують. Частина підданих гетьмана гине, інша – зраджує його. Наприкінці вистави вмирає і сам головний герой. Гинуть і всі його задуми.

– Люди все забувають – і хороше, і погане, – ця гірка фраза лунає зі сцени. Історія гетьмана так і залишається нерозгаданою.

“20 хвилин”