“Хто молиться за душі загиблих, а хто просто мовчить. Таким чином ми розділяємо скорботу наших друзів з Японії”, — каже керівник тернопільського клубу україно-японської культури “Дарума” Микола Більчук, 42 роки. Тренування бойових мистецтв там починають хвилиною мовчання. Потім обговорюють останні події в Японії.

Для занять кендо збираються тричі на тиждень. 40 осіб тренуються за давніми самурайськими традиціями. Найстаршому 56 років, наймолодшому — 6, є жінки. У понеділок о 19.00 до спортзали школи №24 прийшли 20.

У “Дарумі” міркують, як допомогти постраждалим. Микола Більчук звертався до влади.  Зарадити пообіцяв міський голова Сергій Надал.

— Із мером плануємо прийняти в місті десь 15 дітей до 20 років, — говорить Більчук. — Хай би вони перебули в нас хоча б до літа або надовше, якщо захочуть. Також без житла там залишилося чимало старших людей. Їх теж хочемо запросити. Чимало тернопільських родин погодилися, щоб японці пожили в них. Я сам кількох чоловік поселю вдома.

Микола Більчук щодня спілкується з японцями телефоном і через “скайп”. Має там багато друзів, здебільшого це майстри бойових мистецтв. Каже, що вражений міцністю їхнього духу. Вони сприймають ситуацію після землетрусу без істерик, у країні немає мародерства.

— Найдивніше те, що багато японців вбачають позитив у тому, що сталося, — продовжує. — Кажуть, що в добрі вже були занадто розслабленими. Рахують, що людина мобілізується, коли з нею щось недобре трапляється. Правда, подібне сьогодні говорять ті, які втратили лише майно. Хто розчавлений горем через смерть близьких, так не вважають.

— Через те, що Японія далеко від нас, багато тернопільців останні події сприймають так, ніби вони відбулися десь на місяці й нас не стосуються, — розповідає лікар УЗД 34-річний Микита Беднягін, який займається кендо. — Питання допомагати чи ні — справа кожного серця. Я от хочу запросити до себе пожити громадянина Японії.

У “Дарумі” очікують настанов з японського консульства. На тему землетрусу готують фотовиставку. Учні центру хочуть зібрати теплі речі, іграшки, кошти.

— Коли спілкуюся з японцями і питаюся, що їм потрібно, то просять лише наших молитов, а не теплих речей. Вони в це дуже вірять. А на те, щоб приїхати до Тернополя, відгукуються радо, — додає Більчук.

Після землетрусу в Японії уряд України виділив 19 млн 893 тис. грн для допомоги постраждалим. Закупили медикаменти і кілька тисяч ковдр. Міжнародний дитячий центр “Артек” готовий прийняти дітей з Японії. Очікують, що перша група складатиметься з 250 осіб.

Також дітей готова прийняти Рівненщина, близько 200 — санаторії Одеської області. Мерія Одеси збирає кошти на матеріальну допомогу японському місту-побратиму Йокогамі. Незабаром на офіційному сайті опублікують банківський рахунок, куди перераховуватимуть кошти. Крім того, йдуть переговори із місцевими ресторанами японської кухні, щоб вони відправляли на рахунок певний відсоток від прибутку. Школярі зробили паперових журавлів (у Японії — символ удачі та довголіття) і відправлять незабаром бандероллю в Йокогаму.

Вінницька поетеса Тетяна Романова написала кілька віршів про Японію. Розмістила їх в інтернеті. Донеччанка Марія переклала вірші англійською і надіслала друзям-вченим у Японію. Їх передали в редакцію місцевої газети.

Товариства Червоного Хреста України відкрило рахунок для пожертв постраждалим. На сайті www.redcross.org.ua опублікували реквізити.

Наталя Лазука, «Газета по-українськи»