Екологічні проблеми області обговорили під час наради в облдержадміністрації представники громадських організацій, державних та контролюючих органів. Проблем, які в області не вирішуються роками багато: вирубування лісів, забруднення неочищеними стічними водами річок та земель, незаконне видобування корисних копалин, незаконний вилов риби, виділення земельних ділянок у прибережних смугах, відсутність очисних споруд, стихійні сміттєзвалища, та звалища, які функціонують без будь-яких дозвільних документів.

Контролюючі органи, які мали б впливати на порушників екологічного законодавства працюють неефективно: протоколи, приписи, штрафи не ліквідують проблем.

Керівники контролюючих органів самі визнають, що у певних питаннях та проблемах вони просто безсилі, в основному через недосконалу законодавчу базу та «перманентну» реорганізацію.

– Нашій роботі заважає неврегульована законодавча база, – говорить Юрій Рослий, перший заступник начальника Державної екологічної інспекції в Тернопільській області. – У 2011 році виключили з наших повноважень контроль за використанням надр і на сьогодні немає ніякого органу, який би міг цю ситуацію контролювати. У сфері земельних ресурсів контролюємо тільки цінні землі: природоохоронного призначення та водного фонду. Величезна проблема матеріально-технічне забезпечення, яке на сьогодні нульове. Постійна реорганізація з часу прийняття 422 постанови в листопаді 2014 року залишає все в «підвішеному» стані, додає проблем і часта зміна міністрів екології.

Однією з основних екологічних проблем області є скид забруднених промислових та комунальних стічних вод у природні води.

– У 2015 році скинуто недостатньо очищених зворотних вод у розмірі 170 мільйонів кубометрів у поверхневі води, – додає Юрій рослий. – Це зумовлює підвищення концентрації забруднюючих речовин та погіршення якості води, в тому числі, питної. Основною причиною є відсутність споруд очисних, які майже всі застарілі, енергозатратні та перебувають у неробочому стані. Інспекцією щорічно перевіряються та нараховуються збитки, видаються відповідні приписи. На сьогодні всі комунальні підприємства мають нараховані і пред’явлені збитки, винесені рішення про заборону ними скидів. Через відсутність очисних споруд в селах та селищах де немає централізованої мережі водовідведення зворотні води з вигребів приватними перевізниками виливаються в річки, придорожні лісосмуги, яри.

Серед найпоширеніших порушень в прибережних захисних смугах – розорювання, виділення земельних ділянок, засмічення, стихійна забудова. Приписи, які інспекція видає органам місцевого самоврядування ситуацію не покращують. Причиною забруднення земель хімічними речовинами є недотримання правил транспортування, зберігання та застосування пестицидів та агрохімікатів у господарствах. В період масових обробок сільськогосподарських угідь пестицидами та іншими отрутохімікатами в екологічну інспекцію надходить маса дзвінків і скарг на те, що населення страждає від цієї ситуації. Є проблема в тому що сільськогосподарські підприємства зберігають міндобрива на відкритому грунті, вантажно-розвантажувальні роботи проводять з порушеннями.

– Ще одна проблема – поводження з промисловими відходами суб’єктів господарювання, – зазначає Юрій Рослий. – Це продукція, яка вивозиться для утилізації на тернопільську філію ДП «Укрветсанзавод». – Проблема вічна, там виявлено біля 3 240 тонн побічних продуктів тваринного походження, які зберігаються на відкритій території і це все тече по рельєфу в Серет. Проблема не вирішується упродовж тривалого часу. Це підприємство є проблемою для нас.

Представники громадських організацій навели багато інших прикладів порушень екологічного законодавства та бездіяльності контролюючих органів. Вони ж наголошували на тому, що громадські активісти не мають виконувати роботу контролюючих та правоохоронних органів. Власне, ініціаторами такої наради і стали представники громадських організацій, але чи матиме така нарада в подальшому бажаний ефект?

Ольга Трач

Фото автора