Як же багато в нас розумних, компетентних, передбачливих людей – просто не натішуся! І як вони вміють усе гарно й зрозуміло розкласти “по поличках”.

Один докладно розповість, як в найближчий час досягнути економічного процвітання. Другий – як зробити так, щоб не ми кланялися  Європі, а вона нам. Третій – як побороти корупцію. Четвертий – як приборкати олігархів (у цьому питанні фахівців чи не найбільше). П’ятий – як побудувати державу титульної нації. Шостий – як встановити справедливі комунальні тарифи. Сьомий – як загнати російську армію кудись за Урал. Восьмий – як обрати гідного Президента і достойну Верховну Раду. Дев’ятий – як зробити суспільство монолітним. Десятий… час, однак, припиняти перераховувати – кваліфікованих фахівців на всі випадки життя й на всі проблеми у нас однозначно вистачить. З цим, як і з трибунами для висловлювання ними своїх геніальних думок, у нас дефіциту немає (демократія ж !). От з чим відчутний дефіцит – то це з реалізацією права переважної більшості народу на достойне життя: без страху скінчити свої дні жебраком, без страху бути обдуреним рідною державою, без страху бути обікраденим чи пограбованим на вулиці. Без принизливого відчуття, що тобі й далі (тепер уже – під личиною все тієї ж демократії) нав’язують, як ти маєш жити, що читати, що дивитися, що слухати…

Словом, врешті-решт доходиш висновку, що вся ота телевізійна балаканина з цілою купою рекомендацій і безплатних порад абсолютно нічого не варта. Доказ цього – наше життя впродовж останніх 30 років, яке можна охарактеризувати як “погане” або “ще гірше”, однак неможливо назвати достойним, гідним людини. Говорю, знову ж таки, від імені отієї зневаженої та постійно обдурюваної сірої маси, оскільки так  звана “еліта” на всіх рівнях – від столиці до сільської громади – прилаштувалася досить таки непогано. Принаймні, якщо судити з її застільних тостів: “Хто має гроші – той пан”, “Щоб у нас все було, і щоб нам за це нічого не було”. Завдяки чому досягається такий статус і, перед усім, така невразливість? Думається, завдяки тому, про що добре знають оті глашатаї у політичних студіях (оскільки самі в цьому беруть участь): оборудками за принципом “рука руку миє”, інвестиційним угодам на забудову міст з “неформальними доповненнями” до н их, “понятіям”, які успішно заміняють норми закону.

Це – основа. Ну, а навішування “лохам” локшини на вуха в телестудіях – це так, релаксація, хобі….