“Какая фемина!”, – так і хочеться повторити слова Паніковського в “Золотом теленке”, коли він побачив Зосю Синицьку. Але Зося Синицька була, якщо не помиляюся, доволі скромною, мрійливою дівчиною радянського виховання періоду 20-х – початку 30-х років і зовсім не прагнула протиставити себе суспільству. Більше того – відверто і цинічно плювати на його правила і закони.
“Какая фемина!”, – це я про молоду, ефектну особу, продукту, так би мовити, виховання уже епохи незалежності, позашляховик якої днями зніс огорожу на вулиці Замковій і виїхав на тротуар, де й закінчив свій шлях, який за більш несприятливих обставин міг завершитися жертвами і каліцтвами ні в чому не винних людей. Винуватиця пригоди не ховала сором’язливо обличчя, не трималася руками за голову, не проливала сліз жалю чи каяття – ні, вона спілкувалася з патрульними поліцейськими лексикою, замість якої, з міркувань пристойності, з екрана лунало майже суцільне “пікання”, що ним “затушовують” відверту нецензурщину. Відео спілкування бравої гонщиці з правоохоронцями наступного дня в новинах бачила вся країна, і щирі патріоти нашого краю мали підстави для гордощів. Справді, не лише ж у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі чи Львові нахабним мажорам показувати на камеру “факери” і крити матом поліцейських – наш патріотичний, свідомий, високо- і глибокорелігійний Тернопіль теж не ликом шитий.
Найперша думка, що виникає в подібних випадках: звідки такі беруться? Іноді складається враження, що якийсь таємничий і зловісний інкубатор випускає зграї отаких особин обох статей, сповна наділених інстинктом споживацтва і вдоволення своїх наймерзенніших пристрастей. Аніскільки не рахуючись при цьому з людьми, які їх оточують. Такі прояви в нормальній державі мали б якщо й не повністю викорінюватися, то хоча б триматися в жорстких рамках. Але де вона, ота нормальна держава? І де вони, оті рамки? “Героїня” останньої пригоди саме тому й поводилася так зухвало і нахабно, що була впевнена: їй за скоєне нічого не буде. Що знайдуться впливові й співчутливі люди, які її “відмажуть”. Що сьогодні вона п’яна-п’янюча, а завтра дивовижним чином з’ясується (і підтвердиться довідкою), що була напередодні твереза-тверезісінька. Що судова система залюбки грає з такими, як вона, в “піжмурки” і взагалі – схильна в подібних випадках виявляти просто ангельську великодушність. За таких умов питання, коли хтось із їй подібних повторить на людній вулиці міста її трюк – це лише питання часу. “Без жертв, дякувати богу”, – довелося прочитати в одному з дописів. Але “без жертв” у даному випадку – це не наслідок доброї волі чергової захмелілої від алкоголю і відчуття вседозволеності “мажорки”. І не наслідок її блискавичної реакції. Це просто випадковість, яка сталася через незалежні від неї обставини і цього разу виявилася щасливою.
А що буде наступного разу?
Ігор Дуда
Читайте також:
На “тернопільську Зайцеву” склали два адмінпротоколи. ФОТО
Винуватиця аварії на Замковій була добряче п’яною і поводилася неадекватно, – поліція
Loading ...