Світ

“Останній президент Білорусі”

Прогнози про можливе поглинання Росією Білорусі чути дедалі частіше, тим більше що Владімір Путін, схоже, не полишає мрій стати главою нової “союзної держави”. Політтехнологи передбачають, що Олександру Лукашенку буде дуже важко вирватися з по-справжньому “братніх” обіймів Москви, однак сам “бацька” наразі зберігає зовнішній спокій і висловлює впевненість у суверенному майбутньому Білорусі. “Ми своїми мізками і руками заробили, що могли, будуємо свою країну і не можемо бути частиною якоїсь іншої. Я не можу вас зрадити і розчинити Білорусь, нехай навіть в нашій братній Росії”, – заявив нещодавно білоруський лідер під час поїздки країною. І додав: “Навіть якщо я на це піду, то білоруси мене з’їдять протягом одного року після прийняття такого рішення”. О. Лукашенко також розповів, що російська сторона пропонувала йому бути “заможним, пухнастим, білим, красивим”, аби він лиш “побіг в Росію”, й намагалася відповідним чином зацікавити його особисто. Однак він не пішов на цю угоду, оскільки, за його словами, не хоче бути “останнім президентом Білорусі”.

Трагічно-безглуздий випадок

Людські долі, як кажуть, вирішуються на небесах. І кому, приміром, судилося втопитися у калюжі, той неодмінно переживе найстрашніший шторм в океані. Трагічно-безглуздий випадок стався на південному сході Індії під час півнячих боїв. Їхній організатор взяв птаха на руки і хотів випустити на арену, але півень в ту мить зробив різкий рух і вдарив чоловіка в горло прив’язаним до ноги лезом. Потерпілого доправили до шпиталю, однак отримана ним травма виявилася несумісною з життям. Це перший смертельний випадок, зафіксований за всю історію проведення півнячих боїв у Індії. До цього люди теж неодноразово отримували різні пошкодження, але фатальними для них вони не ставали. Верховний суд Індії ще в 1960 р. заборонив цей вид азартної розваги, оскільки вона була визнана надто жорстокою. Але індуси у своєму правовому нігілізму, напевно, не надто далеко втекли від нас, отож у багатьох селах і містечках величезної країни підпільні півнячі бої досі проводяться – давня традиція бере гору над офіційними заборонами. Цікаво, як буде тепер?

Україна

Запал є. Де результат?

Попри оприлюднені записи не дуже схвальних думок про себе прем’єр-міністра Олексія Гончарука і потужну критику на адресу останнього, президент Володимир Зеленський не став розмахувати адміністративною шаблею, виявив великодушність і вирішив залишити главу уряду на посаді. “Вважаю, що все має об’єктивні причини – сказав В.Зеленський під час недавніх відвідин Ізраїлю, – він, як хороша машина, ще не наїздив тієї кількості кілометрів, після якої ви міняєте автомобіль. Я не порівнюю його з річчю – це просто алегорія. Він – молода, як здається, дуже потрібна країні у цей час людина”. Президент також зазначив, що питання, про які він розмовляв з О. Гончаруком, повинні бути вирішені. “Якщо він втомиться, то піде, а не впорається – звільнить своє крісло. Це справедливо. Але йому потрібно ще трохи часу, щоб показати результат. Він працює чотири місяці, запал у нього є”. Хм… запал, це, звісно, добре, але де ж хоч якісь натяки на позитивний результат?

Невесела демографія

На презентації проекту “Оцінка чисельності наявного населення України” міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет висловив думки, які схильним до депресії особам могли б навіть здатися своєрідним вироком. Як мінімум – свідченням доволі невеселих перспектив території під назвою Україна. У порівнянні з 2001 р. населення країни зменшилось більш як на 11 млн. людей і становить нині 37 млн.289 тис. За словами Д. Дубілета, українців стає менше під впливом кількох чинників. “Є три великі блоки. Перший – окуповані території, другий – негативний тренд з міграції, у нас емігрують більше, ніж приїжджають назад; і третє, на жаль, це демографічний тренд – у нас смертей більше, ніж народжуваності”, – сповістив міністр. Не надто весело, м’яко кажучи. З Донбасом справа обіцяє розтягнутися на невизначений час. “Тренд з міграції”, можна припустити, залишиться таким же – і далі виїжджатимуть хто і куди зможе. Рівень життя значної частини українців і ситуація в суспільстві довголіттю сприяють не надто. Тож скільки нас залишиться ще за чверть століття?

Дискусія скандалістів

Коли сходяться двоє людей з репутацією скандалістів, можна очікувати доволі гарячої дискусії, в тому числі й з використанням “місцевих ідіоматичних висловів”. В ефірі програми Савіка Шустера “Свобода слова” бізнесмен Михайло Бродський, який, пригадується, більш як 20 років тому смаковито плюнув у Ярослава Кендзьора в залі Верховної Ради, категорично розійшовся в думках про податкову політику зі своїм тезком – Міхеїлом Саакашвілі. Грузинський реформатор наполягав, що податки треба зменшувати, а Бродський з цим не погодився (“Прийшов сюди нас вчити! Плазував перед Петром Олексійовичем – те ж саме робить зараз по відношенню до Зеленського! Почекайте, мине 2 роки – його і ці будуть позбавляти громадянства!”). М. Саакашвілі ж залишився вірним собі у вживанні ключового слова для характеристики своїх противників (“Не буде мене якийсь барига чомусь вчити!”). Як не закликав С. Шустер опонентів “не переходити на особи”, це не зменшило напруги пристрастей. У студії “Свободи слова” воду ніби не подають, отож до жбурляння пластикових стаканчиків, як під час дискусії Саакашвілі – Авков, не дійшло…

Тернопіль

Містечкові проблеми

Після тривалого періоду свят, які нехай і символічно, але ніби об’єднують всіх, мешканці краю поринули у свої буденні турботи й клопоти. Вони в усіх різні, і, відповідно, викликають сон різного ступеню спокою та міцності чи навпаки – безсоння і неврози. 49 жителів краю (вочевидь, найбільш працьовитих, кмітливих, підприємливих а на додачу – ще й соціально свідомих) заявили про отримання в минулому році статків на загальну суму 132,9 млн.грн. Є з кого брати приклад решті мешканців славного Тернопілля – якщо одночасно їх не задушить жаба. Загалом, наші містечкові проблеми, можна сказати, “інтернаціоналізуються”: сумнівні будови тепер зводять не лише наші рідні спритники, а й заморські “бусурмани”. На території колишнього промислового гіганта “турецько піддана” фірма будує цех з виробництва якоїсь штуковини з довгою назвою і з можливими довгими (віддаленими чи довготривалими) наслідками для екології. Тим часом місцева поліція заявила, що зниклого з лікарні винуватця смертельної ДТП таки намагалися затримати і навіть зателефонували водієві, який його перевозив. Не претендую на роль фахівця, але чи не простіше (і надійніше) було звернутися до колег з Львівської області з проханням перекрити шлях конкретній машині з конкретним водієм і конкретними пасажирами?

Ігор Дуда