Місяць тому програма ТСН.Тиждень показала відео з камер спостереження тернопільського бару. Туди архієпископ Тернопільский і Подільський (Українська автокефальна православна церква) Мстислав прийшов у компанії з панотцями. Далі були алкоголь, жінки, бійки. Після скандалу архієрейський собор відправив Мстислава до монастиря на покаяння на невизначений термін.
Предстоятель церкви Макарій вибачився за дії архієпископа. Вибачався і сам Мстислав, який спочатку збрехав, що його там не було. А після рішення собору зізнався: був, пив, бився.
ТСН.Тиждень вирішила перевірити, як спокутує гріхи владика.
Монастир – це найм’якше покарання, яке міг винести собор. Адже архієпископ є монахом і порушив багато канонів. За правилами, його мали відлучити від церкви і позбавити сану. Та ієрархи пожаліли Мстислава і на спокуту відправили в один з чоловічих монастирів УАПЦ. Там він мав би перебувати і сьогодні.
Керівником Тернопільської єпархії тимчасово призначили владику Андрія – митрополита Галицького та Івано-Франківського. І місяць тому він запевнив, що Мстислав виконає волю собору.
“Владика Андрій у телефонній розмові мене запевнив, що з понеділка Владика Мстислав буде перебувати в монастирі на молитовному покаянні”, – каже Наталія Шевчук. Вона – керівник Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія, колишнього предстоятеля УАПЦ, який помер півтора року тому. Вона 15 років була помічником Мефодія і тому знає багато про усі підводні течії автокефальної церкви. ТСН попросила Наталію допомогти у пошуках Мстислава, аби на власні очі побачити, як спокутує власні гріхи той, хто претендує на право відпускати гріхи інших.
Їдемо до чоловічого монастиря Преподобного Серафима Соровського в Івано-Франківській області. Можливо, там владика Мстислав ховається від журналістів і відбуває покаяння.
Із десятків номінальних монастирів УАПЦ діє реально лише п’ять: три – в Івано-Франківській області, два – на Львівщині. Минулого тижня Західну Україну добряче замело снігом. Тому, аби дістатися до монастиря біля села Кривець, довелося винайняти джип. У монастирі саме почалася вечірня служба. Питаємо у свічниць, чи приїхав на покаяння Мстислав.
“Ми Мстислава знаємо. Але в даний момент його тут немає. В нас його немає, я не знаю, хто вам таке сказав”, – відповіли в монастирі.
Наступного дня настоятель монастиря телефоном також підтвердить, що Мстислава тут не було.
Наступного дня на Франківщині заїхали до Спасо-Преображенського Угорницького чоловічого монастиря в селі Угорники. Це мав би бути 100-відсотковий результат. Адже саме сюди предстоятель церкви Макарій офіційно відрядив гуляку Мстислава. Але й тут його не виявилося.
Настоятель Свято-Михайлівського чоловічого монастиря в селі Підмихайля отець Михаїл телефоном запевняє, що Мстислава не бачив і не чув.
Настоятель монастиря Святого Великомученика Пантелеймона Цілителя на Львівщині владика Геронтій теж Мстислава не бачив.
Чотири монастирі не бачили покаяння Мстислава. Залишається останній, п’ятий, – Святогорський чоловічий монастир Покладення Ризи Пресвятої Богородиці в селі Ушня на Львівщині. П’ять днів мандрівок засніженими Франківщиною та Львівщиною. Ми були впевнені, що побачимо архієпископа. Були впевнені, бо собор пробачив Мстислава і не відлучив його від церкви, надавши шанс на покаяння. І він би мав ним скористатися.
Монастир розташований у лісі за селом. Поле замело. Після наради з місцевими вирішуємо брати метрові сніги на джипі. Кілька кілометрів повний привід позашляховика пробиває замети, але в якийсь момент розуміємо, що далі не проїдемо. Місцеві ж розповіли, що в цьому монастирі на горі живе лише один монах.
Повертаємося у Тернопіль. Останній шанс знайти Мстислава – у цьому місті, в його квартирі. Зранку знаходимо автомобіль Мстислава біля будинку його секретаря Петра Зайця. Розуміємо, що архієпископ, скоріше за все, вдома. Вже під вечір під’їджаємо до будинку Мстислава. На третьому поверсі, в квартирі Владики, в одній з кімнат хтось дивиться телевізор. Ми вирішили чекати. В якийсь момент у кухні увікнулося світло і з’явилася жіноча постать. Судячи з усього, вона почала готувати вечерю. Ще за півгодини до кухні зайшов чоловік. Вони сідають вечеряти. Далі жінка починає одягатися – її чекає таксі. Чоловік встає і сумніви зникають – у жіночій компанії вечеряв владика Мстислав. Архієпископ Тернопільський і Подільський, який мав жити у чернечих стінах, на чернечих харчах і за чернечими устоями, знову згрішив. Обманув предстоятеля, не виконав волю собору і замість монастиря влаштував собі домашню відпустку.
Тим часом він прощається з жінкою, вона сідає в таксі та їде. Мстислав проводжає її поглядом. Ми встановили особу жінки – вона заміжня та має двох дітей.
Кілька наступних днів ми фільмували Мстислава вдома. Архієпископа постійно відвідує його секретар, тиждень тому вони виїжджали за місто. І не просто виїжджали.
Його неодноразово бачили в нетверезому стані – мовляв, заливає горе. “Його бачили неодноразово не в дуже тверезому стані. І не одного. Він далі продовжує те, що робив раніше. Він праздно проводить свій час у компанії жінок, своїх кліриків, алкопопів. І таким чином не зважає ні на думку вірян, ні на їхні почуття”, – говорить Наталія Шевчук.
Уже в Києві йдемо до предстоятеля Української автокефальної православної церкви митрополита Макарія. Він знає, що ми не знайшли Мстислава у монастирі, де той мав перебувати постійно. Йому боляче. На мить здається, що предстоятель ледь стримує сльози…
“То вже край… То вже край… То вже край…. І тому край.! Вірте Богу, що може я собі ворогів наживу, але буду класти край. І тим подіям, і тим архієреям. Можу сказати свою думку. Він буде позбавлений, звільнений, і якщо архієреї дадуть добро, – буде виведений за штат. Але Господь, ми знаємо, що дав людині право на покаяння. І архієрею, і мирянину. І можновладцю. Всім. Ми перше попробували це. Не сталося, то не сталося. Якщо людина – його вибір, нічий, його вибір”, – сказав про Мстислава предстоятель УАПЦ митрополит Макарій.
Loading ...