Наш час надзвичайно динамічний; усе, як стверджує приказка,  тече і все змінюється. Або, як прийнято було казати у нас на західній Україні: “Всьо си крутит, всь си вертит, ніц на місци не стоїт”.

Ще вчора твоя чуприна колосилася хвилястим золотом, а нині вже можеш, за бажання, брати на суворий облік кожну волосину. Ще вчора ти міг без особливих наслідків видудлити пляшку горілки, а нині перехилиш чарчину – і вже соловіють очі…

Те ж саме і з усілякими рекламно-агітаційними  штуками обіч доріг і автошляхів. Ще недавно на місці повороту з вул. Миру на вул. Карпенка на величезному білборді (далися вже нам ті англійські філологічні “позики”…) можна було побачити, як невідривно дивляться один одному в очі, наче боксери перед поєдинком, Петро Порошенко і Владімір Путін. Напис на тлі двох політиків був категоричним: “21 квітня. Вирішальний вибір!”, даючи зрозуміти тим, хто ще не визначився, що вибір полягає саме між цими двома діячами. Потім раптом цей віртуальний поєдинок очима видався комусь недоречним, і на білбороді з’явився напис-попередження: “Головне – не втратити країну!”. Тривоги виявилися перебільшеними –  Україна як була, так і є, лише процеси в ній, здається, набули більшої динаміки (щоправда, з не зовсім визначеною кінцевою метою). Потім на місці отого застереження з’явився спрямований у майбутнє напис “Якісна освіта – нова українська школа”. Цього року на Тернопілля оту якісну освіту пішло здобувати на 600 першокласників  менше, ніж торік – так би мовити, інформація для роздумів. Потім, уже ближче до парламентських виборів отой білборд прикрасив своїм зображенням, а заразом – і переліком своїх досягнень вкупі із змалюванням майбутніх осяйних перспектив відомий місцевий діяч, який мав намір змінити крісло в місцевому “Білому домі” на таке ж (а, може, й комфортніше) у Верховній Раді. Задум пройти по мажоритарці не вдався, а у прохідну частину списку політсили її очільник, який під час візиту на патріотичне Тернопілля голосно заявляв про свої симпатії до свого ставленика, чомусь не включив… Залишилися позаду виборчі баталії, а білборд продовжує виконувати свою рекламну функцію – святе місце, як відомо, порожнім не буває.

Тепер на ньому чи то шокує, чи викликає заздрість у жіноцтва своїм волоссям блідо-синього кольору і доволі тонкою талією рекламна красуня, загадковості якій додають елегантні темні окуляри. В руках у неї пакети, а напис вказує на їхнє погодження: “Твій. Яскравий. Шопінг”. Саме так – з крапкою після кожного слова. Якщо виключити можливі функції менеджера солідної фірми чи моделі, то загадкова дама на вигляд – типова утриманка якогось зухвалого і “зубастого” нувориша з молодого племені, або ж такого, який перебуває в становищі, коли вік чи цироз ось-ось повинні датися взнаки. Тому він і поспішає скористатися принадами молодої красуні, попутно завойовуючи її прихильність спонсоруванням отого самого шопінгу. Ну, а вже її напіввідкритий чуттєвий рот свідчить, що на подяку своєму благодійнику вона не поскупиться…

Зникла дилема: Путін чи Порошенко. Країну наразі ніби не втратили. Якісна освіта нещодавно продзвеніла першим дзвінком і пішла у звичний похід до  травня. Тепер на порядку денному – “Твій. Яскравий. Шопінг”. З відповідним візуальним образом. Отой шопінг, як кажуть, безсумнівно – від диявола: пекельно важко і диявольськи приємно.

Ігор Дуда