Нещодавно в публікації з нагоди першого року перебування Володимира Зеленського на посаді Президента довелося написати, що це був рік “неповного розчарування”.

Оте розчарування передусім стосувалося відсутності реальної й ефективної боротьби з топ-корупціонерами. І писалося все це, можна сказати, в дещо відстороненій манері – ну, справді, що мені, провінційному писаці, до всіх отих “договорняків”, “відкатів” та інших подібних речей, що “мають місце бути” на Печерських схилах? Так, відчуваєш до них, майже щиру “класову”  антипатію, хотілося б усіх їх гуртом бачити пліч-о-пліч на широченній лаві підсудних, але все ж  розумієш, що подолати оту заразу в наших українських реаліях ой як непросто…

Однак днями гарант “встругнув” таке, що здатне додати стрункості та визначеності отому “непевному розчаруванню”. І зробити його цілком певним. І утвердитися в думці, що глава держави таки відірваний від життя країни і перебуває, з ласки своїх наближених, у заколисуючій “теплій ванні” та ще й з пахощами. Щоб не вдаватися в розлоге квазіюридичне словоблуддя, скажу лише, що з 1 липня повинна була почати діяти кримінальна відповідальність за водіння в нетверезому стані. Однак В.Зеленський, якщо я правильно зрозумів, одним своїм підписом повернув водіння в стані алкогольного сп’яніння з розряду криміналу в адміністративний кодекс. Як трохи туманно пояснив директор Департаменту комунікації МВС Артем Шевченко, це пов’язано з “певними змінами” законодавства та законодавчими колізіями. Якихось інших пояснень чи тлумачень зустрічати наразі не доводилося…

Висловлю свою особисту думку (яку, думаю, поділяють чимало людей): якби моя воля, я б засуджував тих водіїв, які на п’яну голову скоїли ДТП зі смертельними наслідками, до розстрілу. Більше того – добровільно зголосився б виконувати вироки. Бо якщо ота бидлота вважає за можливе дозволяти собі таке, то вона повністю безнадійна й ніякому виправленню не піддається. Але, оскільки Україна щосили преться до Європи і так само  екзибіціонує свою “цивілізованість”, то присуджував би їм довічне перебування за гратами. А якщо просто попалися в стані “підшофе”, то – років на 5-7 (залежно від супутніх обставин) шити мішки чи полотняні сумки і вставати вранці за командою “Підйом!”. І, безперечно, з конфіскацією авто. Лише подібними “драконівськими” заходами, певен, можна змусити захмелілих від алкоголю і відчуття безкарності “шоферюг” дотримуватися якогось порядку на автошляхах і зменшити статистику загиблих і покалічених, з якою не зрівняється жоден коронавірус чи якась його мутація.

Своїм же підписом В.Зеленський, як зараз видається, дав зрозуміти всім отим “беспрєдєльщикам” за кермом: “Можете продовжувати в тому ж дусі”. І позбувся, як мінімум, одного свого не надто палкого, та все ж прихильника. Хоча не скажу, що його супернику на минулорічних виборах таке ж число симпатиків автоматично додалося – пафосні вигуки з присмаком Roshen досі викликають стійку нудоту…

Ігор Дуда

Читайте на цю тему:

Рік неповного розчарування