Фальшиву купюру 500 євро отримала тернополянка Мар’яна Вовк (прізвище та ім’я героїні змінені на її прохання – прим. ред.) від покупців.

Жінка працює продавцем-консультантом в одному з магазинів одягу у Центрі міста. Несправжню купюру їй принесли двоє людей середнього віку. Таким чином шахраї розплатились за декілька речей з магазину.

– Ці люди спочатку не викликали у мене жодної підозри. Вони були гарно одягненими. Жінка була в норковій шубці, мала замшеву сумочку. В нього – звичайна балонова куртка. Але був у дорогому взутті, – пригадує пані Мар’яна. – Чоловікові на вигляд 45-50 років, жінці – 35-40. У нього – сиве волосся. А жінка дещо схожа на циганку, мала темне хвилясте волосся.

Жінка була скутою

Шахраї вибирали речі, не поспішаючи. Ходили по магазину майже годину.

– Не можу сказати, що вони вибирали щось дуже дороге з товару. Приміряли речі середньої ціни, – продовжує продавець-консультант. – Так, чоловік взяв дві пари штанів та кофту. А жінка вибрала собі джинси і дві пари шортів. Як вона пояснила, для того, щоб працювати на городі.

Пані Вовк каже, що лише згодом аналізуючи ситуацію, запримітила декілька підозрілих речей. Наприклад жінка поводилась доволі скуто, говорила мало, речі приміряла швидко. Видно, що вона була менш досвідченою шахрайкою, лише підтакувала напарнику. Натомість чоловік багато говорив, намагався втертися до мене в довіру.

– Він розповів, що вони приїхали зі Сходу України. Назвав якесь конкретне місто. Але я тоді не звернула на це увагу, тому не запам’ятала, – говорить пані Мар’яна. – Вони – російськомовні. Чоловік навіть запитав мене, чи нас тут змушують говорити українською… Він розповів, що в них одяг коштує більше. А в нас речі, мовляв – дешеві. Розповідаючи про себе, він втерся до мене в довіру.

Коли ці покупці врешті вибрали одежу, то попросили спакувати окремо в пакети та написати ціни на одежу. Продавець так і зробила. За куплені речі чоловік розплатився великою купюрою.

– Я спочатку не хотіла брати євро, бо це великі гроші. Сказала їм, що не знаю таких купюр, – каже пані Мар’яна. – Але чоловік порадив потерти банкноту зубами. Мовляв, фарба не злазить, це не підроблені гроші. Оскільки це вже був кінець робочого дня, банки вже не працювали, я не мала де перевірити справжність тих грошей. Повірила тим людям і прийняла ті 500 євро.

Коли нечесні покупці вийшли з магазину пані Мар’яна віднесла купюру в аптеку. Там сказали, що гроші – фальшиві. Вона того ж вечора із власницею поїхала в міліцію та написала заяву.

– Ми склали фоторобот шахраїв. З чоловіком було легше, бо я з ним багато спілкувалась. А скласти характеристики жінки було складніше, – каже вона. – Нам повідомили, що ті євро виготовлені на справжній купюрі – валюті Зімбабве. Зверху на банкноті нанесли фарбою цифру. На жаль, більшість тернополян не знає, як виглядають 500 євро. Впевнена, що на моєму місці могли опинитись будь-хто інший. Тому закликаю: дивіться уважніше, які гроші приймаєте. Бо ж не виключено, що шахраї зараз працюють в інших закладах міста.

Піти до експерта в банк

Розпізнати фальшивку самотужки – дуже важко. Підозрілу купюру можна віднести на експертизу в комерційні банки чи Нацбанк. Майте на увазі, що виявлену на касі фальшивку у вас заберуть і на справжню не обміняють. А якщо підроблених банкнот було декілька, то ще й перед міліцією будете відповідати, що ви не причетні до їх виготовлення і розповсюдження.

Якщо сумнівні гроші потрапляють в банк, їх вилучають з обігу для експертизи. Власнику такої банкноти видають довідку про вилучення грошей, розповідає начальник відділу готівкового обігу і касових операцій управління Національного банку в Тернопільській області Зиновій Петрів.

Також, якщо сумніваєтеся в справжності гривневої купюри, можна здати її на експертизу в управління Нацбанку в області. Там її перевірять безкоштовно за кілька днів. Сумнівну іноземну валюту комерційні банки направляють на експертизу в Київ самі.

– Про всі випадки виявлених підроблених банкнот ми повідомляємо правоохоронців, – говорить пан Петрів.

Повідомити міліцію

Про те, що пропонують фальшиві гроші, необхідно одразу повідомити у міліцію за номером телефону 102.

– У магазинах бажано мати пристрої, які визначають, чи гроші не фальшиві, – говорить слідчий, який веде цю справу. – Хоча це не є 100 % гарантією.

Коли працівники міліції вилучають велику партію фальшивих грошей, то копії їхніх зразків розсилають у банки.

– Шахраїв ми шукаємо, для цього вживаємо усіх необхідних заходів, – каже слідчий.

Мирослава КАРМЕЛЮК, “20 хвилин”