Майже дві години тривали перемовини між міністром культури Михайлом Кулиняком і громадою села Рукомиш, що в Бучацькому районі.

Нагадаємо, столичний чиновник вчора спеціально приїхав на Тернопільщину, щоб переконати бучаччан передати для експозиції в Луврі твори відомого скульптура Іоанна Пінзеля. У самому Бучачі міністру вдалося домовитися із мешканцями надати «Дияконські ворота» взамін на інші роботи майстра, котрі нині зберігаються в музеях Тернополя. А ось у Рукомиші Михайло Кулиняк наштовхнувся на категоричну відмову – люди скупльтуру Святого Онуфрія не віддадуть за жодних умов. Не допоміг навіть голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян, який обіцяв і гроші на ремонт пошкодженої церкви (на початку серпня на храм обвалилась скеля), і на ремонт будинку культури, і на нові асфальтні дороги в селі. На боці громади і священик церкви святого Онуфрія у Рукомиші Михайло Суканець. За словами отця, люди зневірились у владі і бояться, що скульптуру їм повернуть назад.

– Ось люди наводять такий приклад, що від людей забрали всі гроші з ощадних книжок і нічого не повернули. І люди – цілий народ не може, скажімо, повернути собі те, що роками складали. Ну невже тоді, якщо так станеться, хтось зможе з державою воювати. Ось така десь думка. Я чую, що компроміс знайдений у Бучачі відносно, скажімо, рівноцінних речей Пінзеля. У нас такий варіант не получається, – зазначив священик.

Не вірили люди і тому, що делегація села зможе теж взяти участь у відкритті виставки у Франції. Адже, за які кошти організують поїздку ніхто так чітко і не пояснив. Не переконало селян і те, що завдяки виставці у Парижі про Рукомиш дізнається увесь світ. Та й ледь не присяги міністра, що Святого Онуфрія повернуть в село, мало зачепили людей.

– Я вам як міністр культури гарантую цим контрактом, що у нас не має жодних навіть думок про те, що експонати, які взяті із Бучача і Святий Онуфрій, який взятий від вас, що вони не будуть повернуті сюди. Це я кажу при громаді, при журналістах, при губернаторові. Тому ви можете бути абсолютно спокійні і розуміти, що у нас появився такий добрий шанс виконати чудову місію, – наполягав чиновник.

Громада села залишилась непохитною.

– Ми вас не чіпаємо, а ви нас не чіпайте. Залишіть нас у спокої. Ми тихенько собі живемо. Село маленьке. Будьте здорові і з чим прийшли і з тим і йдіть. Ми, звичайно, хочемо допомоги. Але і від нас не забирайте те, що ми маємо. Скільки він у нас, від усіх трагедій, злив, смерчів нас Святий Онуфрій охороняє, – пояснювали жителі Рукомиша.

Святого Онуфрія громада вважає оберегом села і розлучатися із ним, навіть тимчасово, люди не хочуть. А якщо французів цікавлять роботи Пінзеля, кажуть селяни, то нехай вони їдуть сюди самі. До речі, раніше Святий Онуфрій без жодної охорони стояв у церкві і всі прихожани чи туристи мали вільний доступ до святині. Після того, розповідають жителі села, як в Інтернеті цій роботі Пінзеля «призначили» ціну у 10 мільйонів доларів –  це створило проблему. А після обвалу скелі на храм люди і взагалі скульптуру сховали. Навіть місцевий священик стверджує, що й сам достеменно не знає, де вона зараз.

Наостанок, засмучений непохитністю громади, міністр ще раз попросив селян подумати.

– Подумайте, скажіть своєму отцю, тому що ніхто, ні з ніякою агресією до вас не приїхав і я ніколи неправди в церкві не казав. Подумайте ще раз, скажіть своєму отцю своє рішення, порадьтеся ще раз. І подумайте, як буде виглядати наша з вами держава. Поки я їду в Дрогобич із «тяжким» серцем. Але все на ваш розсуд, – сказав Михайло Кулиняк.

У відповідь хтось із селян вимовив російську приказку: «На нет и суда нет».