Завтра на першій сесії міськради має бути сформовано нову управлінську команду у місті.

У тому, що так відбудеться не сумнівається уже практично ніхто. Тому перед тим як живописати нове обличчя влади у місті, «За збручем» робить екскурс у недавню історію та розмірковує над тим, чим будуть займатися представники команди Заставного після звільнення.

Олена Лакома, перший заступник міського голови

Її присутність у команді Заставного була результатом дивного збігу обставин. В 2006 році, коли БЮТ ледве не виграв вибори до міської ради, тоді начальник обласного управління у справах споживачів була чи не єдиним членом партійного списку, яка мала досвід управлінської роботи. Особливого впливу на рішення команди Заставного не мала. Цікавий факт:  навіть коли міський голова їхав у відрядження міська печатка залишалась не у неї, а у когось з вірних заступників.

Після звільнення проблема працевлаштування, очевидно, буде актуальною для пані Олени. Попереднє місце роботи – зайняте.

Петро Гринчишин, заступник міського голови з питань економіки

Універсальний заступник. Його повноваження тісно перепліталися з повноваженнями Лакомої, але його вплив на прийняття рішень був значно вагоміший. Фактично займаючи нижчу посаду Гринчишин, насправді, був другою людиною в міській владі після Заставного, особливо, коли це стосувалося таких важливих питань як надання в користування комунального майна чи кадрові призначення.

Не випадково, дружину пана Петра було делеговано очолити перспективний політичний проект Арсенія Яценюка. Завдяки цьому Гринчишин – єдиний із заступників Заставного, якому пощастило стати депутатом нового скликання. Більше зараз йому не світить.

Мабуть, Петрові Гринчишину хотілось би повернутися на роботу керуючого філії Укрсоцбанку, адже цю посаду на час свого урядування він «залишив» дружині.  Але, за цей час, тернопільська філія стала хмельницькою.  Пан Гринчишин не вельми сумує, сподіваючись, що наступна парламентська кампанія подарує йому шанс стати нардепом за списком Яценюка.

Володимир Дідич, заступник міського голови з питань містобудування і архітектури

Прийшов в команду Заставного з ріелторського бізнесу. Дуже швидко опанував роботу. Як і Гринчишин, належав до ближнього кола мера. За час перебування на посаді був абсолютно не публічним, хоча увійде в історію міста як заступник за каденції якого був розроблений і затверджений генплан Тернополя.

Уже після поразки Заставний призначив Дідича на посаду комунального підприємства «Тернопільбудінвестзамовник». У часи Кучеренка це підприємство володіло монополією на виділення та освоєння земельних ділянок для будівництва нових житлових кварталів. Але за каденції Левківа та Заставного успішне підприємство опинилося на межі банкрутства, а більшість земельних ділянок міськими депутатами передані приватним забудовникам.

Зеновій Новосельський, заступник міського голови з фінансових питань

Незмінний начальник міського фінвідділу за Заставного був піднятий до рангу заступника. На цих виборах йшов у списку УНП і не став депутатом. Цей факт, очевидно, ставить хрест на його амбіціях залишитись заступником. Щодо посади начальника фінвідділу, то  шанси Новосельського дуже великі. Хороших знавців фінансів у «Свободи» не має. Хіба що міський голова на це «стратегічне» місце запросить когось з колег по роботі у податковій.

Олег Марушій, заступник міського голови з гуманітарних питань

На цій посаді працював ще з каденції Левківа. За 8 років особливих здобутків у цій галузі місто не надбало. Жодного цікавого проекту ні в культурній, ні освітній сфері не було зреалізовано. В депутати Марушій не йшов, однак в 2006 році на посаду його висувала УНП.

Серед можливих місць його працевлаштування називають посаду директора однієї з шкіл, або посаду заступника директора Галицького коледжу, що свого часу обіймала його дружина.

Роман Легкий, заступник міського голови з соціальних питань

Його в команду Роману Заставному делегував тодішній губернатор Іван Стойко. Ця посада в системі міської влади традиційно вважається передпенсійною. Пан Роман цілком її виправдав, стараючись особливо не втручатись в діяльність команди. Був на відстані від інтриг і роботи. Досяг пенсійного віку і щасливо завершує каденцію.

Леонід Бицюра, заступник міського голови-керівник апарату

Найбільш фартовий заступник. В 2006 році отримав посаду нібито по квоті «Свободи», але насправді був активним членом команди і штабу Заставного. Більшу частину каденції пробув у такому статусі. Доти доки не став депутатом облради у складі «Свободи». На початках був послідовним критиком Заставного сміттєвому скандалі, але з часом його опозиційність до мера зникла. За цей час його круту посаду понизили у статусі, відібрали усі «ключові» візи. Тому Бицюра вимушений був знову дрейфувати до команди мера. За це «поплатився» на виборах – його не було ні в списках, ні серед «мажоритарників» «Свободи». Шанс зблизитися з однопартійцями йому надав Заставний, залишивши його виконувачем обов’язків міського голови. Таким чином, Леонід Олексійович має прекрасну нагоду продемонструвати Надалу свої знання та необхідність. Тому не виключено, в підсумку Бицюра не тільки збереже свою посаду, а й на початках займе місце Гринчишина і стане новим «сірим кардиналом» міської влади.

Тарас Білан, секретар міської ради

Опинився на важливій посаді завдяки тому, що був членом БЮТу. За протоколом, його посада друга за рангом у місті. Однак усю каденцію був «весільним генералом». Віддалявся від БЮТу, наближаючись до команди Заставного. Насамкінець, пішов на одномандатний округ від партії «За Україну». З боєм його програв регіоналу Василю Лукіну.

Чи повернеться на роботу спеціалістом у міський фінвідділ, звідки прийшов на високу посаду? Або ж піде працювавти у бізнес-структури Заставного…

Андрій Мальований, За Збручем