Що буде з цінами при доларові по 30 гривень

Минула п’ятниця стала чорною для гривні. За один день її курс звалився на міжбанку відразу на 2 грн – до 29,50 грн / $ (в ході торгів були спроби дотягти курс до 29,90 грн / $, але вони провалилися), а у нелегальних мінял ще сильніше – до 30 , 30 грн / $.

У вихідні в небанківських обмінниках ціни продажу роздували ще вище: від 30,50 грн / $ до 33,0 грн / $. Викуповували долар у людей в цих же точках по 28,0-30,0 грн / $.”Реального ринку немає, є тільки паніка і невіра в майбутнє країни. При таких вихідних не дивуєшся вже ніяким новим курсовим значень. Це хаос”, – прокоментував поточну ситуацію на валютному ринку перший заступник голови правління одного з крупних банків В’ячеслав Юткін.

А вже у вихідні українці жахнулися: стрибок долара відразу ж позначився буквально на всьому – від продуктів до бензину. Експерти кажуть – це ще не межа. Через девальвацію гривні відразу на 50 копійок (до 20,81 грн / л) за четвер-п’ятницю зросла на заправках середня ціна бензину А-95, а максимальна – взагалі на 1,7 грн (до 22,99 грн / л).

І це не останнє подорожчання. “Ми прогнозуємо ще плюс одну гривню протягом тижня – до наступної п’ятниці”, – сказав директор спеціальних проектів НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев. А директор однієї з консалтингових груп Сергій Куюн попередив, що при нинішньому рівні цін і податків (виражених у валюті) вартість літра палива в Україні буде триматися на рівні 90 центів. А при курсі 30 грн / $ – це 27 грн.

“Якщо він буде зафіксований в цей понеділок, заправки відреагують на нього через тиждень-другий”, – сказав експерт. Дорожчають і продукти, насамперед, імпортні. “За мандарини на ринку просять 35-45 грн. банани – 38 грн, гранати – по 50-60 грн”, – ділиться враженнями від походу на ринок киянин Артем Ільїн.

Інші помітили, що різко подорожчав алкоголь – експерти пояснюють це тим, що старі запаси закінчилися, тому подорожчання з росту курсу долара вийшло моментальним. “Всі імпортні товари: і продукти, і напої, і побутова техніка – подорожчають на 20-25%, – вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – М’ясо – на 10-15%, молоко і яйця – на 10%. Овочі подорожчають до 5%”.

Також експерти відзначають, що вітчизняні овочі та фрукти також зростуть у ціні, але, звичайно, не так сильно, як імпортні. На ринку одягу і взуття самий справжній колапс.

“Власники мережевих магазинів, якщо раніше ще могли собі дозволити не перераховувати цінники, то зараз, мабуть, вичерпали можливості. Магазини, де ціни були на рівні 300-700 гривень, тепер торгують від 900 до 1500 грн.

Дівчатка-продавці бліднуть при питанні: а що у вас сталося з цінниками: “Ну ви ж бачите курс валют!” – розповідає киянка Марина. “Багато ритейлу відмовляються від нових колекцій, причому, якщо раніше – частково, то зараз – повністю, – говорить партнер Української ритейл асоціації Олександр Фіалка. – Бренди йдуть з України, споживча спроможність населення критично впала. Так що торгові центри будуть поступово порожніти”.

За словами Олександра Охріменка, зараз в моду знову ввійде секонд-хенд. “У цьому сегменті ціни підвищуватися не будуть. А ось частина імпортного одягу може взагалі повністю зникнути з українського ринку”, – говорить Охріменко. У вихідні в багатьох магазинах і ринках різко розкупили борошно. “Проходжу в “Ашан”, полиці з борошном порожні. Що за ажіотаж навколо цього продукту?” – дивувалися користувачі соцмереж.

Експерти кажуть, серед людей вже почалася паніка. А це може призвести до зростання цін на продукти, які не повинні дорожчати. “У нестабільних ситуаціях люди прагнуть закуповувати найнеобхідніші продукти: борошно, крупи, цукор. У магазинах вже виріс попит на тушонку та рибні консерви. Це штучний ажіотаж, який може викликати зростання цін, але дуже короткочасний. Після першої хвилі паніки у людей – ціни відразу ж впадуть”, – говорить Охріменко, якого цитує Патріоти України.

Економісти впевнені, що уряд проігнорує нову девальвацію гривні – не стане знову перераховувати держбюджет. У лютому це вже зробили один раз: тоді його перерахували з 17 грн / $ у 21,7 грн / $. “Закон не вимагає обов’язкового перегляду бюджету, якщо змінився курс або спостерігається значне зростання цін. Тому на багато чого уряд може закрити очі, і, швидше за все, не стане індексувати гривневі доходи і витрати. Додаткові доходи, що виникли завдяки інфляції, представлять як перевиконання бюджетних показників”, – сказав президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.

Доларова ж складова витрат держбюджету – це зовнішній держборг. Його наші власті збираються гасити, не купуючи валюти на міжбанку, а з отриманих від МВФ та інших кредиторів грошей. Хто знову постраждає від неврахованої девальвації – це НАК “Нафтогаз”, бюджет якого стане ще більш дефіцитним через те, що він буде купувати у Нацбанку долар під газові платежі не по 21,7 грн / $, а за 27,85 грн / $ (офіційний курс НБУ на 14 лютого) або навіть дорожче. Це може підштовхнути владу до ще більш істотного підвищення комунальних тарифів (хоча здавалося б – куди ще більше, адже ще минулого тижня міністр фінансів Яресько обіцяла підняти ціни на газ на 280%). Це вдарить по гаманцях громадян та інфляції в цілому.

Нова хвиля девальвації вже найтяжчим чином вдарила по банках. Оскільки українці знову стали активно знімати кошти з рахунків: як достроково з депозитів в касах, так і з карткових рахунків у банкоматах Більше того, через різку девальвацію всі банки потрапили до лав порушників всіх основних економічних нормативів НБУ: від нормативу адекватності капіталу і кредиту на одного позичальника до нормативу валютної позиції. Все тому, що у банків гривневих капіталів не вистачає для покриття активів: адже значна частина кредитів була представлена ​​у валюті та при переведенні їх у гривню її розмір різко збільшився.

“Для вирішення цієї проблеми потрібно розуміння Нацбанку (з відстроченням та пільговими періодами для виконання нормативів), а найголовніше – акціонерів. До власників банкіри останнім часом приходять дуже часто і просять нових грошових вливань – щоразу все більше і більше. Але, на жаль, не у всіх акціонерів є віра в майбутнє нашого банківського бізнесу. Тому вже зараз ясно, що підтримають далеко не всі українські банки”, – розповів В’ячеслав Юткін.