Нині та подія якщо й не зовсім поросла травою забуття, то принаймні сприймається не з такою гостротою, як колись.

По-перше, від неї минуло 7 років. По-друге, насильство і ніким не контрольований обіг нелегальної зброї та пов’язані з ним практично щоденні злочини стали цілком буденною справою. Але тоді…

Розстріл невідомим чотирьох охоронців київського ТРЦ “Караван” саме цього дня, 26 вересня 2012 р., викликав величезний резонанс у суспільстві. Як з’ясувалося пізніше, службовці ТРЦ запідозрили чоловіка в крадіжці  флешки  й завели у своє приміщення, наказавши вивернути кишені. Можливо, варто було його одразу ж скрутити, але що зараз про це роздумувати… Не змігши вийти через двері (йому не дали це зробити), підозрюваний вихопив пістолет і одного за другим застрелив трьох охоронців а ще одного важко поранив. Після цього вибіг з ТРЦ і – як у воду канув.

Що найбільше вразило і навіть шокувало в цій історії – то це абсолютний спокій і холоднокровність, з якою вбивця робив свою чорну справу. І це – через якусь флешку, за яку йому світив, від сили, штраф… Майже одразу ж після оприлюднення записів камер спостереження у кілерові впізнали такого собі Ярослава Мазурка, який до 7 листопада того ж 2012 р., коли у одному з київських  парків було знайдено тіло схожої на нього людини, став в Україні чи не найбільш обговорюваною особою. Різні люди за цей проміжок часу начебто бачили його в різних місцях; МВС категорично заявляло, що  територію країни він не залишав, і всі сумніви розвіяла експертиза ДНК, яка підтвердила, що знайдений в парку труп – це і є те, що раніше йменувалося Ярославом Мазурком. Слідство дійшло висновку, що, відчуваючи безвихідь власного становища через те, що кільце навколо нього дедалі сильніше стискалося, “караванський кілер” покінчив життя самогубством, вистреливши в себе уже з іншої зброї, переробляти яку з газової на бойову він дуже полюбляв…

Втім, навколишнє життя від цього безпечнішим не стало. До майже  регулярної стрілянини і пускання в хід усяких колючо-ріжучих знарядь додалися й періодичні вибухи. Уже мало кого дивують і знайдені на обійстях гранатомети, і вибухівка в солідному тротиловому еквіваленті. Потенційних мазурків нині, в умовах, коли з територій, охоплених війною (хоча це, мабуть, не єдиний шлях її надходження), ринув потік усілякої зброї, стало значно більше. Як і зріс ризик для пересічних людей десь перетнутися з отаким спокійним і холоднокровним. Плюс – зі “стволом” за пазухою чи за поясом…

Ігор Дуда