Публікація на сайті на предмет того, куди і як скаржитися на хабарництво в лікарнях, нагадала про недавнє спілкування зі знайомою саме на цю тему.

З її розповіді дізнався, що коли двоє лікарів-реаніматологів “відкачали” її чоловіка, один з них почав наполегливо запрошувати її зайти на розмову в кабінет. Про характер отої розмови вона здогадалася, отож вдала, що не почула. Лікар повторив запрошення, однак, за словами жінки, вона так і не скористалася цією люб’язністю медиків. “Добре, що хоч процедуру провели раніше, а то, чого доброго, відмовилися б її робити, якби заздалегідь знали, що я платити не буду”.

Знайома, можна сказати, дуже легко відбулася. Адже відомі численні випадки, коли хвороба людини стає справжнім випробуванням для нервів і перевіркою товщини гаманців її родичів. Як розповів мені якось чоловік, який доглядав за матір’ю в лікарні, майже кожна розмова з лікарем починалася з просто таки “рентгенівського” просвічування останнім свого співбесідника на предмет того, що з нього можна отримати. Це, так би мовити, більш цивілізований, полегшений варіант медичного здирництва – були й такі, які дивлячись просто у вічі чесними-пречесними очима, називали суми з кількома нулями за свої… хотів написати послуги, але ж ні – виконання професійних обов’язків. І вивернутися з цієї сталевої хватки змоги не було.

Мене самого такі речі, на щастя, досі якось обходили стороною (хоча, звісно, ніхто від них не застрахований). Наскільки велике це щастя – мав нагоду пересвідчитися, коли прочитав у згаданій на початку публікації, що треба робити, коли у медзакладі у вас вимагають оплату послуг. Висловлю свою думку: якщо ви, чого доброго, потрапите в лікарню з гіпертонічним кризом і вас з цього стану виведуть, а потім почнуть натякати (чи вимагати прямим текстом) зовсім не скромну оплату, ви прочитайте оті всі розміщені на сайті рекомендації щодо подачі звернення до НСЗУ (яка, виявляється, не може проводити розслідування, а уповноважена лише передавати, за наявності підстав, справу до поліції). Цілком можливо, що доки ви дочитаєте їх до кінця, тиск у вас знову різко підскочить. Але нічого – ви ще, можливо, встигнете призначити (і навіть нотаріально завірити) уповноважену особу, яка зможе подати звернення від вашого імені, коли ви остаточно втратите глузд від всього масиву отих рекомендацій.

А взагалі – будьте здорові. Або ж, якщо вже щось прихватить, нехай вам щастить потрапити до хороших і не позбавлених сумління лікарів (мені, зізнаюся, дотепер щастило).  І нехай оминають нас ворожі прильоти, а також, наскільки можливо, рідні українські медичні установи. Дешевше буде і для ваших фінансів і, що не менш суттєво, для ваших нервів.