Що пов’язує Почаївську Лавру з іменем гетьмана Івана Мазепи, на честь якого планують назвати одну з центральних вулиць Почаєва, дослідив історик Володимир Рожко у своїй праці «Гетьман Іван Мазепа і Волинь».

«…В 1704 році шведський король Карл ХІІ захопив Львів, а на Галичину і Волинь наклав велику контрибуцію. Таку ж контрибуцію було накладено шведами і на Почаївський монастир. У разі відмови ченців та ігумена Йосипа Саєвича сплатити її шведи погрожували спалити цю святиню. «Тоді на оборону Почаїва,- писав Митрополит Іларіон,- виступив гетьман Іван Мазепа, він заступився за монастиря, а Почаївський ігумен Йосип Саєвич усе найцінніше монастирське майно тихо перевіз до Батурина й передав гетьманові. Року 1708-го місяця листопада 2 дня всі ці неоціненні скарби згоріли, коли москалі спалили гетьманську столицю…».

Вдруге росіяни долучились до знищення Почаївської Лаври вже у ХХ столітті, коли більшість майна монастиря було конфісковано радянським атеїстичним режимом після окупації території України військами СРСР. Тоді Лавра перебувала на межі закриття.

Натомість, гетьман Іван Мазепа, котрий за рахунок власних коштів побудував 26 православних соборів та церков, Російською Православною Церквою був підданий політичній анафемі, яка досі не скасована. Втім, окрім РПЦ (в т.ч. і її складової частини – УПЦ МП) цю анафему жодна з церков так і не визнала.

Нагадаємо, в рамках декомунізації ідею назвати іменем гетьмана Івана Мазепи вулицю Возз’єднання у Почаєві, запропонував місцевий депутат Тарас Паляниця. За його словами, теперішню назва «возз’єднання» вулиця отримала у радянські часи та символізує історичні події, що призвели до окупації українських земель Росією. Крім Почаївської Лаври та духовної семінарії УПЦ МП, на вулиці Возз’єднання розташована також і Почаївська міська рада. З часу запровадження декомунізації питання перейменування вулиці керівництвом міськради ігнорувалось.