У ці дні, коли немало дискутувалося, чи варто проводити парад до дня Незалежності, пригадується подія, що сталася 75 років тому.

Цього дня, 26 серпня 1944 р. після звільнення Парижа від окупантів, відбулася грандіозна історична подія – урочиста хода вулицями французької столиці генерала де Голля. Проходячи вулицями, що були місцями багатьох пам’ятних подій і вітаючи величезне зібрання народу, Шарль де Голль мав змогу пригадати усе, що відбулося з ним і з його країною за попередні 4 роки. Міг згадати свій радіовиступ на BBC, що закликав до створення французького Опору; свої звернення до “всіх французів”, у яких, зокрема, були слова “Франція програла битву, але вона не програла війну! Нічого не втрачено, тому що ця війна – світова.” Цього серпневого дня мільйони його співвітчизників отримали вагомий доказ його правоти; генерал міг відчувати з приводу цього чимале задоволення, однак висловлював його доволі стримано, помахуючи парижанам рукою і киваючи їм з висоти свого імпозантного зросту. “Париж осквернений. Париж зламаний. Париж змучений, але вільний!”, – ці його слова теж увійшли до історії.

Шарль де Голль мав нагоду не лише згадати свій внесок у перемогу над нацистською Німеччиною – він цілком міг видобути з пам’яті й не завжди рівні стосунки з Черчілем; і періодичну гризню з президентом США Рузвельтом, що в історичній перспективі переросло в розрив із США і НАТО. Та й не всі воєначальники-французи були схильні визнавати право  достатньо різкуватого де Голля командувати ними. А в своїй післявоєнній кар’єрі на посту президента країни  де Голлю доводилося пізнати і перехід в опозицію, і відставки, і замахи, і студентські заворушення, і досить прикрі для образу рятівника  Франції заклики “Де Голля в архів!”, і ще багато чого…

Однак відразу після його смерті його наступник Жорж Помпіду проголосив: “Франція овдовіла…”. Як це відбувалося з багатьма діячами, співвітчизники з часом забули свої претензії до нього, і нині генерал де Голль сприймається як видатна історична постать, національний лідер рівня Наполеона. З усім супутнім набором, яким вдячна країна вшановує того, хто вірно служив їй: монументами, вулицями, авіаносцем “Шарль де Голль”, однойменним аеропортом…

А ще парижани, напевно, згадають сьогодні його  невмирущі “Париж осквернений. Париж зламаний. Париж змучений, але вільний!”…

Ігор Дуда