Світ

У Німеччині дещо інакше

Політична практика рідної України уже привчила до того, що політики, особливо високого рангу, відмовляються від владних повноважень дуже і дуже неохоче. А коли  вже дорвуться до них, то відірвати їх від адміністративних  важелів (і, вочевидь, нерозривно пов’язаного з ними корита) доволі важко. У Європі, зокрема, Німеччині з цим дещо інакше. Аннегрет Крамп-Карренбауер (навряд чи швидко вдасться запам’ятати), яка змінила канцлера Німеччини Ангелу Меркель на посаді голови партії ХДС і вважається її протеже, не планує “підсиджувати” свою попередницю і обійняти посаду канцлера  до 2021 р. За її словами, вона не збирається стати канцлером ФРН до закінчення терміну повноважень А. Меркель. А ще політик з важкуватим для  вимови прізвищем додала, що народ Німеччини обрав канцлера і уряд країни на весь термін повноважень. 

Крапка з комою в гучній справі

Суд у Москві поставив крапку… з комою в гучній справі двох колишніх гравців збірної Росії з футболу – Александра Кокоріна і Павла Мамаєва, котрі в жовтні минулого року в кафе в центрі Москви в компанії друзів завдали тілесних ушкоджень кільком відомим російським чиновникам. Саме це, мабуть, і стало причиною такої прискіпливої уваги до цієї справи. Увесь час, поки тривало слідство, обидва футболісти відточували майстерність в блатній “фені” й, можливо, грі в карти в знаменитому СІЗО “Бутирка”. Врешті-решт, суд оцінив їхню вправність у завданні ударів “з носка” і трощенні стільців об чужі голови реальними термінами в колонії загального режиму. Кокорін отримав півтора року, а Мамаєв – рік і п’ять місяців. Зазначається, що обом ще пощастило, що суд не “пришив” їм попередню змову з метою скоєння злочину – в такому випадку вирок міг бути значно суворішим. Без врахування майбутніх апеляцій і оскаржень Кокоріну належить провести в колонії ще 7,5 місяці, а Мамаєву – 6,5. Адвокати ж напевно подаватимуть апеляцію, і обидві знаменитості продовжуватимуть сидіти в СІЗО, де день рахується за півтора.   

Україна

Турист в єгипетському готелі

Володимир Зеленський звернувся  до народних депутатів із закликом призначити дату інавгурації на 19 травня – попри те, що дехто з них, начитавшись астрономії,  вважає, що у цю так звану “гнилу неділю” не можна починати важливі справи. Новий глава держави дорікнув парламентарям за їхню  боязнь втратити свої мандати. На вказану В. Зеленським дату Рада не погодилася, призначивши інавгурацію на 20 травня. А ще новообраний президент добряче “проїхався” по своєму попереднику, звинувативши того у намаганні прилаштувати “своїх” людей на важливі для себе з точки зору перспективи посади. За словами В. Зеленського, П. Порошенко “нагадує туриста в єгипетському готелі. Завтра додому, валізи спаковані… і нормальна, вихована людина чекає трансферу в аеропорт. Але не Порошенко. Він ніяк не зупиниться. Тягне рушники, тапочки і бере все підряд зі шведського столу. Я вас дуже прошу, здайте ключ, розрахуйтесь за мінібар – і вперед. Вам ще митницю і паспортний контроль проходити”, – заявив головний персонаж програми майбутньої інавгурацуії.

Відставка Генпрокурора: чи є підстави?

Вірний соратник екс-президента Порошенка Юрій Луценко  після поразки свого патрона на виборах не кинувся чимдуж робити службове “харакірі”. Навіть незважаючи на те, що новообраний глава держави Володимир Зеленський його, як представника “старої команди”, не бачить на посаді Генпрокурора. Навпаки – очільник прокуратури країни заявив, що не бачить юридичних і моральних підстав для своєї відставки. Втім, одразу ж додав, що  якщо йому висловлять недовіру, то він  готовий піти. За словами Ю. Луценка, закон про прокуратуру передбачає зміну генпрокурора в двох випадках: якщо він сам хоче піти або якщо його відправила у відставку Верховна Рада. Про юридичні підстави належить судити юристам, а от політичний експерт Ірина Верещук вважає, що відкриті виступи Ю. Луценка на підтримку П.Порошенка з моральної точки зору є сумнівними, а виправдання на кшталт того, що на той момент він, мовляв, перебував у “одноденній відпустці” просто сміховинні.

Заміна, що викликає запитання

Волею ще чинного президента змінено командувача ООС на Донбасі. Замість Сергія Наєва, який командував операцією від її початку, призначено Олександра Сирського. Ця заміна, як повідомляється, проведена за принципом ротації. Цілком можливо, однак певні запитання виникають після сказаного С.Наєвим в інтерв’ю BBC News Україна за кілька днів до звільнення: “Армія та Об’єднані сили – поза політикою, нам є чим займатися. Перед нами ворог і коли кожен день відбиваєш ворожі обстріли і думаєш, як запобігти загрозам на день наступний, то на щось інше не залишається часу”. Залишається лише здогадуватися, чи фігурувала серед отого “щось інше” і організація “правильного” голосування підлеглих С.Наєва, які, як доводилося чути, голосували за Головнокомандувача П.Порошенка не надто дружно… Крім цього С.Наєв повідомив, що за час операції “у деяких місцях вдалося покращити тактичне положення на глибину від двох до п’яти кілометрів, а загальна площа території, що повернули під контроль української влади, – близько 20 квадратних кілометрів”. 

Тернопіль

Звичне і незвичне

Берегині, хранительниці домашнього вогнища, виховательки – як тільки не називали останнього тижня жінок з нагоди Дня матері. У самих наших берегинь теж є багато що сказати тим, хто їх оточує. В тому числі, як з’ясувалося – і співробітникам управління превентивної діяльності поліції, які з початку року зафіксували 1320 звернень від жінок з приводу домашнього насильства. Зрештою, це вже стає звичним. Із не зовсім звичного – анонімне повідомлення в поліцію про авто, яким керував нетверезий водій. Після його затримання “копи”, мабуть, довго принюхувалися, а потім ще довше недовірливо дивилися на показники апарата, що визначає вміст алкоголю – останнього у крові водія не виявилося. Цікаво, чи виявили вони спільними зусиллями особу “небайдужого доброзичливця”? Тим часом дням польської культури передує не дуже приємний і  не зовсім звичний для нинішньої пори холод, що прийшов саме від західних сусідів. Його, думаю, містяни переживуть, а от чи не душитиме їх жаба під час трохи загадкового виголошення промови конкурсанта проекту  “Інтелектуальний тріатлон з нагоди 15-річчя вступу Польщі до Євросоюзу”? Поляки в ньому вже 15 років, а ми…

Ігор Дуда