Світ

Терористичний спрут – у толерантній Європі

На різдвяний ярмарок у Страсбургу – один з найстаріших і найбільших у Європі –  прагнуть потрапити сотні тисяч людей з усього світу. Цим і  скористався черговий маргінал, якому не завадили навіть надзвичайні заходи безпеки. Неодноразово судимий місцевий житель арабського походження, до того ж добре відомий спецслужбам як особа, що становила загрозу національній безпеці (слава європейській толерантності!) відкрив стрілянину по натовпу людей в центрі міста. Як наслідок – четверо загиблих і чимало поранених. Після перестрілки з поліцією зловмиснику навіть  вдалося втекти з місця події на таксі.  При цьому  дорогою він  розповідав  таксисту, що намагався помститися «за братів у Сирії». У операції з розшуку злочинця взяли участь понад 700 стражів порядку. Через 2 доби інтенсивних пошуків він був виявлений і застрелений під час вогневого контакту. Одне щупальце терористичного спрута вдалося обрубати – після того, як воно наробило великої біди. А скільки їх ще чекають на зручну нагоду, щоб вжалити?

Питання життя і смерті – на референдум

Всупереч закликам ЄС ввести мораторій на смертну кару, президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що не готовий відмінити її своїм особистим рішенням. Це питання, на його думку, повинно вирішуватися на референдумі. На першому з них, що відбувся в 1996 році, більшість білорусів висловилися за збереження смертної кари за особливо тяжкі злочини (можливо, шкода, що такого референдуму не було у нас – менше нужденних українців зі злістю дізнавалися б, скільки щороку витрачається за їх рахунок на утримання засуджених на довічне ув’язнення виродків). При цьому “бацька” відзначив, що йому найважче підписувати документи, пов’язані з виконаннями смертного вироку, і що він завжди перед цим ретельно вивчає матеріали кримінальної справи. Білорусь залишається єдиною країною Європи та СНД, в якій зберігається смертна кара (розстріл). З 2010 року тут стратили 13 осіб, чиї скарги перебували на розгляді комітету ООН з прав людини.

Україна

Президент – поліглот

Президент України Петро Порошенко, який, до речі, на тижні відвідав свідомий і патріотичний Тернопіль, зізнався, що 1997 року взагалі не говорив українською, а мовою його спілкування була виключно російська. Крім того він зазначив, що зараз володіє п’ятьма мовами та хоче, щоб принаймні такими здобутками могли похизуватися всі українці (якщо пан Президент включає до цього переліку українську та російську, то можу “похизуватися”, що теж більш-менш володію п’ятьма мовами – І.Д.). “Я народився в Одеській області, в селі у бабці був суржик, навчався я весь час російською. Я є яскравою демонстрацію того, що якщо треба, ти спокійно спілкуєшся українською”, – зізнався гарант. За його словами, зараз йому легше спілкуватися українською ніж російською, хоча він і досі пише по-російськи без помилок.  Водночас Президент зауважив, що не приймає позиції, наприклад, жителів Закарпаття, які хочуть, щоб їхні діти навчалися виключно угорською.

Облави на призовників у масштабах країни

Непоодинокі випадки незаконних затримань і справжніх “облав” на призовників були зафіксовані не лише на патріотичному Тернопіллі, а й у інших областях. З усього видно, що це була не ініціатива окремих надміру запопадливих і занепокоєних невиконанням плану призову функціонерів, а поширена практика в масштабах країни. У Генштабі ЗСУ змушені були відреагувати і зробили це у відомому з історії стилі засудження “перегинів на місцях”. Заступник начальника Генштабу Артур Артеменко запевнив, що такі випадки є “поодинокими” і що причетні до них посадові особи “покарані або будуть покарані”. “Ситуація абсолютно планова, і браку ресурсів ми не відчуваємо… Вдячні, якщо ви будете нас своєчасно інформувати про такі абсолютно непотрібні дії окремих військових комісарів”, – із не дуже притаманною військовим толерантністю відхрестився від самоуправства своїх підлеглих пан генерал.

Червоне світло для футболу

Формат з 12 команд в українській футбольній Прем’єр-лізі з’явився не від хорошого життя і є наслідком системної кризи нашого футболу. Он у Голландії, сухопутна континентальна територія якої трохи менша, ніж площа Львівської та Тернопільської областей разом узятих, у вищому дивізіоні виступають 18 команд. Останнім часом точиться багато розмов навколо повернення до традиційних 16 команд в українській першості. За це, зокрема, висловлювався президент ФФУ Андрій Павелко. Все ж на останніх зборах клубів УПЛ, на яких вирішувалося питання стосовно формату чемпіонату в сезоні 2019/2029, більшість висловилася за те, щоб у наступному сезоні в найвищому дивізіоні вітчизняного футболу знову виступало 12 команд. Головна причина: претенденти на підвищення у класі не надали гарантій відповідності вимогам УПЛ.  Цю ідею образно висловив президент УПЛ Томас Грімм, який зазначив, що ми хочемо перейти на інший бік вулиці, але поки що перед нами – червоне світло.

Тернопіль

Шлюб і розлучення – не виходячи із замку

Чи не найбільше наше багатство – ініціативна й працелюбна молодь. Їй належить майбутнє, і вона творить його своїми руками й розумом. Один з її креативних проектів нещодавно був досліджений прокуратурою області спільно з управлянням протидії наркозлочинності. Як виявилося, група студентів успішно поєднувала навчання із збутом наркотиків через соцмережі. Тепер остаточну оцінку творчому завзяттю молодих людей має дати суд. Також один з очільників запропонував у рамках послуги “Шлюб за добу” давати можливість молодятам проводити церемонію одруження у замках та історичних місцях Тернопілля. Справді романтично – цокнутися фужерами з шампанським, сніфтерами з коньяком чи хоча б наперстками з валеріаною (теж, доводилося чути, тонізує) в оточенні стін, що дихають історією. Водночас під час форуму “Щаслива родина – міцна Україна” йшлося про те, що більше половини шлюбів закінчуються розлученням. Тож чи не доречно десь у підземеллях тих же замків облаштувати агенції з оперативного розриву шлюбів і поділу спільно нажитого – для більшої компактності процесу?

Ігор Дуда