Світ

Віденська мотузка для українського олігарха

На цю новину хтось може відреагувати, згадавши народне “Скільки мотузці не витися, а кінець буде”. “Віденська мотузка” олігарха Дмитра Фірташа в’ється вже кілька років, однак скидається на те, що цей процес підходить до кінця. На радість правосуддя США і численних противників олігархату в Україні (чому не українського правосуддя – то інша тема). Міністр юстиції Австрії, де останні роки перебував у “підвішеному” юридичному стані уродженець славного Тернопілля, дав дозвіл на його екстрадицію до США. Таке рішення, як повідомляється, ухвалене з урахуванням інтересів та міжнародних правових зобов’язань Австрії. Водночас прихильники Фірташа (і він сам) теж можуть для втіхи пригадати відоме “Ще не вечір” – адвокати олігарха  подали клопотання про відновлення судового розгляду справи про екстрадицію. Доки суд не ухвалить рішення щодо нього, видачу американцям  відтерміновано. Зважаючи на те, як сильно Дмитро Фірташ опирається  екстрадиції, йому є чого боятися польоту за океан під конвоєм – у разі доведення вини йому  загрожують десятки років ув’язнення і конфіскація активів.

Втрати серед найманців ростуть

Сумнозвісний російський терорист Ігор Гіркін заявив про збільшення в 3-4 рази втрат серед найманців РФ за останні місяці боїв на Донбасі. Маршал Жуков, відновлення пам’ятника якому в Харкові так вітають нині проросійські сили, напевно, зневажливо гмикнув би – хто-хто, а Георгій Константинович ніколи не рахувався з втратами і без вагань посилав на смерть маси своїх солдат.  За словами Гіркіна, окупаційні частини на Донбасі мають серйозні проблеми із поповненням, оскільки новобранці після першого ж обстрілу воліють розірвати  контракт. У лавах залишаються здебільшого ті, які воюють  ще з 2014-2015 років. Але їх стає дедалі менше. Основні зусилля пропаганди в ОРДіЛ зосереджені на формуванні в населення думки, що для місцевих чоловіків військова служба ще довго буде надійним способом фінансового забезпечення. Водночас більшість осіб, спокушених рекламою, відмовляється підписувати контракти на проходження служби без гарантій, що їх не відправлять на передову.

Повернення під щасливою цифрою

Андрій Ярмоленко, який пропустив більшу частину минулого сезону «Вест Хема» через серйозну травму, повернувся до тренувань і готується з командою до нового сезону. “Щасливий повернутися до роботи з командою. Насолоджуюся тренуваннями, оскільки втратив 8 місяців і дуже скучив за партнерами.  Хотів би подякувати вболівальникам команди. Коли я травмувався і приходив на стадіон на домашні матчі, то фани постійно говорили, що чекають мого повернення”, –   сказав Андрій. Після першого, не дуже вдалого сезону, він вирішив змінити номер з 20-го на 7-й. Українець сподівається, що це допоможе з новими емоціями увійти в сезон. «Я змінив номер, так як виступаю під 7-м в складі збірної України. Крім того, це щаслива для мене цифра, і я сподіваюся, що номер допоможе мені краще грати за «Вест Хем», – додав Ярмоленко. Зараз лондонська команда з українцем у складі  здійснює передсезонний тур в Азію.

Україна

Яка процедура необхідна президентові

Ще не вивітрилися з пам’яті передвиборні сіті-лайти з переважанням зеленого кольору, на яких із знанням агрономії зазначалося: “Весна прийде – саджати будемо”. На думку телеведучого Андрія Пальчевського, без оцієї процедури Володимиру Зеленському нині ніяк не обійтися. Певне падіння рейтингу його партії “Слуга народу” прогнозувалося ще заздалегідь, а деякі кроки новообраного президента, зокрема, його неоднозначні кадрові призначення і експромти в стилі “Квартал 95” під час  зустрічей з очільниками на місцях теж здатні трохи потягнути цей рейтинг донизу. Отож, “посадки”  високопосадовців, на думку А. Пальчевського – це саме те, що нині потрібно. Люстрація тих, хто працював на керівних посадах з лютого 2014 р., (в тому числі й із табору “слуг народу”) за його словами, теж корисна справа, оскільки наша еліта звикла дотримуватися негласного правила “Не люструйте – і не люстровані будете”, і цьому звичаю  “взаємної амністії” необхідно покласти край.

Коса зебра проти українських водіїв

Дисциплінувати наших “безбашенних” водіїв – справа вельми непроста, отож влада вирішила піти більш перспективним, на її погляд, шляхом. Зокрема, планується влаштовувати наземні пішохідні переходи з “косою зеброю”. Про це повідомили у прес-службі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Відповідно до запропонованої зміни, можливе облаштування пішохідних переходів навскіс за умови, що кут зсуву сторін переходів має бути не більше 70 градусів. Як зазначають спеціалісти, це має рад переваг. По-перше, водії краще бачать пішоходів, а по-друге, самі пішоходи починають автоматично дивитися в бік руху автомобілів, що не завжди роблять на звичайному переході. Ці нововведення вже діють в Парижі, Брюсселі та багатьох інших містах Європи. І, за даними фахівців, діють успішно: аварій на таких переходах трапляється до 10% менше – досить вагомий аргумент для впровадження цієї інновації в Україні.

Тернопіль

Про батьків і дітей

Тема виборів нині відсунула на задній план споконвічні мотиви стосунків батьків і дітей. А вони іноді набувають досить цікавих проявів. Он одна матуся, турбуючись про синочка, якого доля занесла в СІЗО (як він там, бідолашний?) надіслала йому, сердешному, картопельки домашнього приготування. А поміж неї дбайливо сховала і приємний сюрприз для своєї кровиночки – згорточок з порошком білого кольору, напрочуд схожим на амфетамін. А ще цікаво було прочитати на одному з сайтів, як акушер-гінеколог радить матерям встановлювати довірливі стосунки зі своїми донечками й приводити їх на профілактичні огляди, якщо любі дівчатка, чого доброго, вже встигли пізнати інтимний бік кохання. Якщо ж такої довіри між матір’ю і донькою немає (всяке трапляється…), то любі дівчатка можуть звертатися до медиків самі – соромитися цього зовсім не варто. А ще на тому ж сайті дискутувалося навколо делікатного питання: що робити, коли дитина “застукала” батьків за пікантним заняттям у ліжку? Виявляється, в жодному разі не можна сваритися і обманювати… Між тим, життя триває і за межами парадигми “батьки – діти”.  У самому центрі міста, наплювавши на присутніх, кілька суб’єктів  товкли одне одному пики. Кажуть, не просто так, а за політику…

Ігор Дуда