Світ

Є все необхідне?

Політичне і військове керівництво України в питанні контрнаступу й звільнення окупованих територій висловлюється в такому стилі: “Ще треба трішки зачекати”, або “Ось-ось почнемо”. На місці, напевно, видніше, а от  держсекретар США Ентоні Блінкен вважає, що Україна вже має всі необхідні ресурси, у тому числі зброю, для відвоювання територій, які були захоплені з 24 лютого. Можна, звісно, поцікавитися, наскільки глибокими є пізнання правника за освітою й фахівця в царині міжнародних відносин в суто військовій царині. Зокрема, в питанні подолання оборони противника, якого вже декілька місяців поспіль регулярно попереджають про майбутній контрнаступ проти нього. Як би там не було, на спільній прес-конференції з британським колегою Е. Блінкен сказав: “В українців  є… все необхідне для того, щоб продовжувати успішно відвойовувати території, які були захоплені Росією за останні 14 місяців”. За рамками отого “необхідного” наразі – обіцяні лише в перспективі F-16, а також танки “Абрамс”, які мають надійти десь ближче до осені…

Небажана втома

Одним з найбільш небажаних для українців (і дуже бажаним для путінської Росії) моментів сьогодення є можлива втома Заходу через тривалу війну в Україні. Вона загрожує ослабленням уваги до нашої країни і, відповідно, зменшенням її підтримки. Про наслідки цього не хочеться й думати. Втім, генеральний секретар Північноатлантичного Альянсу Єнс Столтенберг вважає, що такої загрози наразі немає. Навпаки, на його думку, підтримка України з боку Заходу лише посилюється. “Усі уважно стежать за ознаками втоми в наших демократіях, в країнах НАТО і партнерах в плані здатності надавати підтримку Україні. Поки що ми цього не спостерігаємо”, – сказав він. Столтенберг також підкреслив, що у Європі та у США все ще існує “сильна міжпартійна солідарність” у питанні допомоги Україні, та, попри деяку розбіжність у поглядах,  зберігається “політична воля підтримувати Київ”. Звучить заспокійливо та обнадійливо. От тільки “наразі”, “поки що”, все ще” не дуже узгоджуються з поняттями непорушності та стабільності…

Оцінка запеклого ворога

Коли тебе хвалить твій запеклий ворог, то до цього варто ставитися обережно – ану раптом супостат задумав якусь диявольську хитрість і хоче приспати твою пильність. Втім, у даному випадку оцінці представника ворожого табору є підстави довіряти, адже очолюваним ним воякам сповна довелося відчути на собі силу українського спротиву. Засновник ПВК “Вагнер” Євгеній Пригожин заявив, що  Україна тепер має одну з найсильніших армій у світі. “Ми прийшли по-хамськи, пройшлися чоботями по всій території у пошуках нацистів… Спецоперація робилася задля денацифікації та демілітаризації. Щодо денацифікації: ми зробили Україну нацією, відомою всім у всьому світі. Україна стала країною, яку знають абсолютно скрізь… Ми легітимізували Україну. Тепер – щодо демілітаризації: якщо вони мали на початку спецоперації 500 умовних танків, то тепер в них їх 5000. Якщо у них воювати вміло 20 тисяч людей, то нині вміє воювати 400 тисяч. Як ми її демілітаризували? Виходить, що навпаки –  ми її хрін знає як мілітаризували”, – бідкається головний кухар Путіна, якому не відмовиш у тверезій оцінці ситуації…

Україна

Кінця-краю не видно

Сумно. Сумно аж за край – тим більше що отого самого краю наразі не видно. Вадим Скібіцький, заступник начальника Головного розвідувального управління України, розповів про те, що російська армія зуміла збільшити виробництво ракет, тому обстріли української території продовжуватимуться. “Вони щонайменше двічі на місяць завозять “Калібри” до окупованого Криму. Зараз росіяни спроможні виготовляти близько 25 “Калібрів”, 35 ракет “Х-101”, два “Кинджали” та 5 “Іскандерів-М” щомісяця.  Незважаючи на міжнародні  санкції, їм вдається завозити комплектуючі для ракет”, – заявив генерал. Він також додав, що хоча Росія вичерпала значну частину арсеналу ракетного озброєння,  дослідження  уламків збитих ракет свідчить про те, що вони тільки-но зійшли з конвеєра − ці боєприпаси виготовили у першому кварталі 2023 року. З усього цього українська розвідка робить висновок, що Росія тероризуватиме Україну ракетами, допоки в неї вистачатиме ресурсу, отож питання зміцнення вітчизняної ППО залишається для нас життєво важливим.

Вбивця в законі

На Черкащині під щемливу “Плине кача по Тисині” поховали 23-річного військовослужбовця Нацгвардії. Він загинув не на фронті, а в Києві на блокпосту. І позбавили його життя не росіяни, а рідний український охоронець закону – голова Макарівського районного суду Київської області Олексій Тандир. Пізно вночі Його Честь вирішив на повній швидкості погасати стольним містом добряче “підшофе”. Ну, а якщо якісь нахаби насмілилися зупиняти його – то тим гірше для них. Від удару автівки молодого хлопця відкинуло на кількадесят метрів. Суддя, за свідченнями очевидців, був явно не тверезим, проте, за усталеною звичкою представників славної касти служителів правосуддя, заявив, що кермував автом не він, а також відмовився пройти медичне освідчення у лікувальному закладі. Все ж Вища рада правосуддя дала згоду на арешт О.Тандира, а після судового засідання його зап’ястки прикрасили цілком заслужені наручники – вбивцю (а як інакше його назвати?) заарештовано на 2 місяці без права внесення застави. За якою, думається, справа не забарилася б…

Тернопілля

Усіх на фронт!

Приватна ініціатива, як відомо, є рушієм прогресу і вигідно відрізняє людей нинішнього часу від “гомо совєтікусів”. Наш край – не виняток. Група молодих та ініціативних осіб (тепер, вочевидь, вона в документах визначається як “організована злочинна”) звернулася до місцевого підприємця з діловою пропозицією: віддати їм пів мільйона гривень неіснуючого боргу. А щоб зробити його більш зговірливим, вдалися до погроз і фізичного впливу. Тепер (якщо не буде сумнозвісних “угод зі слідством”) отримають можливість підтримувати фізичну форму в комфортних умовах установи виконання покарань. І часу для цього матимуть достатньо – до 12 років. А один з порталів раптом захотів дізнатися, скільки працівників держустанов “мають право і можливість захищати Україну” (саме так висловився один з місцевих керівників), однак (на свій превеликий жаль) не можуть його реалізувати через бронь від мобілізації. Зробити це виявилося нелегко – інформація, як повідомляється, перебуває під грифом обмеженого доступу. Реакція користувачів соцмереж не забарилася: “В усіх держустановах Тернополя тьма броньованих і хитровимаханих (стиль збережено) чоловіків уникають призову через фіктивну бронь. Роблять вигляд, що без них пропадуть державні служби. Негайно усіх їх на фронт, досить пити горілку в кабінетах і їсти шашлики в барах. В кабінетах залишити пенсіонерів і жінок, а інші всі –  на передову захищати Україну”. Думається, дописувач надто згущує фарби – згадані анонімні “хитровимахані” просто таки рвуться в бій, але ж ота клята бронь ніяк не дає…